Перша колонка (добро): У творі зло перемагає добро. Його несуть позитивні персонажі такі, як Софія, Сашко, Сніжана. Головна героїня Софійка ввічлива, щира, добра, мужня. Усім старається до Думає не тільки про себе. Саме їй випала роль зняти прокляття з роду Кулаківських.
-Сашко відчайдушно кидається в небезпечні пригоди та ризикує життям, щоб до подрузі.
-Співчутлива та кмітлива тітка Сніжана. ЇЇ вірність традиціям виводить на чисту воду лицемірного Вадима. Завдяки зусиллям позитивних героїв родина Кулаківських стала щасливою.
Друга колонка (зло): Негативними героями є Вадим на початку твору, його бабуся та деякі предки, Валентин - наречений Сніжани. Вадим поводився невиховано та зухвало. Часто крав, не поважав старших, мав багато шкідливих звичок. Поводився демонстративно й не збирався змінюватися на краще.
- Підступний і слабодухий Валентин. Він вів подвійне життя, обманював оточуючих. Не був щедрим, не допомагав рідним. Не приділяв уваги рідному синові.
*Добро: Софійка і всі події що відбуваются з нею, Сашко, тітка Сніжанна, корали знайшли господаря.
Зло :Вадим, Валентин, викрадення коралів, поведінка дорослих персонажів твору.*
Мені подобається поезія Ліни Костенко. Мама часто читає напам'ять уривки з її творів. Я бачила по телевізору зустрічі Ліни Костенко з читачами. Зали були і переповнені. Звичайна, щира, привітна жінка, а які незвичайні твори пише! Незвичайність самої поетеси полягає у тому, що кожен її вірш пробуджує фантазію і прагнення осмислити прочитане.
Коли я вперше прочитала вірш "Кольорові миші", мені приснилися ті кольорові миші. Приснився суд і тиха, незвичайна дівчинка Анна. Вона вміє сіру буденність перетворювати на казку. Дорослі цього не розуміють, а от діти, які ще не втратили здатність жити своїми фантазіями, добре розуміють Анну. Тому й лежать яскраві мертві іграшки нікому не потрібні. Набагато цікавіше розбудити свою фантазію і дмухнути на опале листя клена, щоб уявити собі, як воно ожило і перетворилося на кольорову мишку або кота. Однак не це стало причиною позову до суду. Анну судили за незвичайність і неповторність, за те, що вирізнилася із сірої маси позбавлених фантазії людей. Сама Ліна Костенко не раз була в подібній ситуації. Але, судячи з її поезії, вона мужня і талановита жінка. Вона — особистість не лише в літературі, а й у житті.