У Європі та Північній Америці чисельність середньостатистичної родини стає все меншою, однак будинки - ні. У багатьох країнах їх стає все більше. Великі будинки дорожчі, і опалення їх у холодну погоду гірше для навколишнього середовища. Багато людей вважають, що пора ще раз подумати про розміри наших будинків. Шістнадцятирічний Остін Хей будує будинок за кермом своїх батьків. У ньому є все важливе, включаючи душову кімнату, кухню та спальню на горищі з низькою стелею, але це всього 2,4 метра шириною і 3,7 метра в довжину. "Коли я був дитиною, я хотів побудувати будинок на дереві." Остін пояснює: "Але цей будинок на колесах, і це набагато прохолодніше". Протягом тижня Остін не займається будівництвом, він зайнятий шкільною роботою та грає в бейсбол. Але він зазвичай наполегливо працює над своїм будинком у вихідні. На даний момент я працюю над дверима. Вони досить прості, тому тато мені не допомагає. Він допомагає лише у важких справах. Цього літа Остін спить у своєму будиночку. Наразі немає каміна, тому взимку він повернеться через галявину до будинку своїх батьків. А в майбутньому? «Університет у США дуже дорогий, але для мене він буде дешевшим, тому що я можу взяти з собою свій будиночок. Я можу жити в ньому де завгодно ». Скласти 12 питань до тексту

Зі святом Покрови збігається святкування Дня українського козацтва. Для козаків Богородиця Діва Марія була найбільшим значущим образом. Вони вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю – вважали заступницею і покровителькою. На Січі запорожці збудували церкву на її честь. До речі, саме цього дня козаки збирали Велику раду, де обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Запорожці настільки глибоко й щиро шанували образ Божої Матері й вірили в її силу, що навіть після того, як Катерина ІІ зруйнувала Запорізьку Січ, вони, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці.

Історія українського козацтва – це одна з найвеличніших сторінок життя нашого народу. Рятуючись від постійних нападів сусідів та набігів кочовиків, чоловіки гуртувалися для захисту своїх земель. На цьому тлі виникло козацтво, утворилася Запорізька Січ, а згодом івласна держава – Гетьманщина.

У найтяжчі часи іноземного поневолення козацтво виступало справжнім захисником рідного терену й оборонцем державницьких традицій України. Саме перший потужний спалах відродження нашої державності припав на Козацьку добу. На початку 17-го століття козаки наводили страху на сусідів, успішно громили турків-татарів на морі й повстали проти поляків, вимагаючи незалежності.

В Україні не знайдеться людини, яка не знала б про козаків. Козак у нашій культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї всього нашого народу.

Нині Кремль видає за «козаків» ряджених прихвостнів, крадучи українську історію. Та справжніми козаками сьогодні є мужні українські воїни, які боронять нашу державу від російського агресора на Донбасі.

Тож не скорилася ворогам Україна! Не перевелися іще козаки! Вони захищають свій ріднийкрай.

Відповідь:

Розділи досить великі, тому у мене вийшов такий варіант

Розділ  перший. Весняна казка. Знайомство з сімʼєю Михайлика та іншими жителями села.

Розділ  другий. Захоплення Михайлика читанням. Як хлопець міняв насіння на книгу.

Розділ  третій. Обмінна. Дружба в Любою.

Розділ  четвертий. Життєрадісна Марʼяна. Попович дає  почитати хлопцю «Космографію»

Розділ  пʼятий. По гриби. Дядько Себастіян  – заступник і наставник

Розділ  шостий. Порфирій. Життя селян в буремні повоєнні роки. Характеристика для Юхрима Бабенка.

Розділ  сьомий. Дідусь обіцяє віддати Михайлика в школу. Останні дні життя дідуся і бабусі.

Розділ  восьмий. Довгоочікуване повернення батька. До школи.  

Розділ  девʼятий. Сільський театр. Марʼяна-наречена. Дорога до школи.

Пояснення: