Дід Кудьма
– таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. Він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою долю. Та саме життя волхва Кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам: «Гарне життя прожив. Важке й чисте. Може спокійно дивитися в очі пращурам своїм».
Дід Кібчик
Основу його характеру складає внутрішня потреба повністю реалізувати себе на користь ближнім, передати накопичений за довге життя досвіт і мудрість, озвучує основні поєднуючі ідеї в творі та слугує своєрідним каталізатором дії (гуртує ватаги, знаходить місце для фортеці, вигадує всілякі військові хитрощі
Дурна Сила
Одним із головних образів повісті є й Демко Дурна Сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда Кібчика. Саме дід Кібчик прозвав Демка – Дурна Сила. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів.
Юзеф Тишкевич
Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам – беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар на українські села, продає татарам відомості про козаків,
грабує та вбиває в плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського),
Це підступний і жорстокий, хитрий, скупий, ниций, брехливий дбає лише про власні інтереси. Загинув, коли втікав з поля бою, від стріл татар.
