Объяснение:
Література кінця XVIII — початку XIX століття характеризувалася бурлескно-травестійним, бароковим та романтичним стилями. Хоч як не захоплювалися "Енеїдою" І. П. Котляревського, однак письменники цього періоду прагнули облагородити мову, піднести її до високої літератури. Творчість поетів-романтиків якраз і ставила перед собою таке завдання.
Вперше про високі естетичні висоти народної мови заговорив Євген Гребінка, потім Григорій Квітка-Основ'яненко, Л. Боровиковський, А. Метлинський та інші.
Вірш «Крила»
Рід: лірика
Вид: філософська
Тема: розповідь про “окриленність” людини.
Ідея: уславлення духовних поривань людини. Треба жити й мріяти, мати цілі й бажання. А життя людини без мрій буде буденним.
Головна думка: “Людина нібито не літає…а крила має”
Художні засоби вірша “Крила”: Епітети: правда пташина, вічного поривання Риторичні оклики: Людина нібито не літає…А крила має, А крила має! (зустрічається двічі) Метафора: правда пташина. Рефрен: А крила має. А крила має. Порівняння: “крила, не з пуху-пір’я,а з правди, чесноти і довір’я” Антитеза: “Землі немає, то буде небо”. Заперечувальне порівняння: “Немає поля, то буде воля”, “Немає пари, то будуть хмари”. Риторичні запитання: “А як же людина?”, “А що ж людина?”. Риторичні оклики: “А крила має!”
Вірш «Ти знаєш що ти людина?»
Рід літератури: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути якомога більше, зробити добрі справи.
Ідея: утвердження думки про неповторність кожної людини; заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Художні засоби:
Риторичні запитання: «Ти знаєш, що ти — людина?», «Ти знаєш про це чи ні?»
Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!»
Епітети: «люди — добрі, ласкаві й злі», «усмішка, мука — єдина».
Объяснение:
