Цікаві факти про весільні обряди українців

ответ:1 Свої перші віршовані твори Марина записала у віці шести років. Складала вона відразу трьома мовами: російською, німецькою, французькою

2 Мати мріяла про те, щоб Марина стала відомою піаністкою. Цвєтаєва вміла грати, але поезія її приваблювала більше.

3 Серце Цвєтаєвої завжди належало одному чоловікові – Сергію Ефрон. Він став її чоловіком і батьком дітей. Вони познайомилися в Криму

4 Одного разу у поетеси був рoмaн з жінкою – Софією Парнок, яка була перекладачкою і теж писала вірші. Їй Цвєтаєва присвятила чимало рядків в своїх збірках. Ефрон дуже важко переживав її нове захоплення, однак, все-таки пробачив дружину, коли вона в 1916 році повернулася в сім’ю

5 Першою дитиною Цвєтаєвої була дівчинка. Її назвали Аріадною (скорочено Алей). Народження дочки розчарувало поетесу, так як вона хотіла сина. Другий раз у поетеси знову з’явилася дівчинка. Ірочка прожила всього 3 роки і померла в притулку.

Объяснение:

Вид лірики — громадянська.
Жанр — ліричний вірш.
Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість.
Римування: білий вірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту:
1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?»
4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…»
Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»;
метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»;
риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»;
асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»;
порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».