Твір на тему незабутній і невмирущий Володимир Івасюк​

Утяжкий воєнний час хлопчик климко залишився сиротою. але він знайшов сили не лише влаштувати своє життя, а й іншим. як дорослий, узяв на себе відповідальність за вчительку та її маленьку доньку. заради їхнього порятунку від голоду він подолав сотні кілометрів пішки босим, постійно наражаючись на небезпеку добрі люди пропонували залишитися в них, але климко знав, що йоги чекають, на нього сподіваються. і виконав свій обов’язок до кінця повість учить добру, чуйності, людяності, вмінню долати життєві труднощі.

1.вірш
2.Тема «Мені тринадцятий минало»: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.

3.Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

4.Головний герой твору – тринадцятирічний хлопець-пастух, кріпак і сирота. Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості. Хлопчик молиться Богові, дякуючи за сонце, теплий день, життя… Раптом герой усвідомлює, що він – кріпак, і це боляче ранить серце підлітка.
5.Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі
стало моє». Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло». Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», «господнє небо»

6.з 22 червня 1847 р. по 11 травня 1848 р. в Орській фортеці,