. Я вважаю, що релігія дуже допомагає по-справжньому праведним людям зберегтися в нашім суспільстві, подібно діамантам, які сіяють у купі каменів, ще не покрившись пилом і брудом.
Саме такі люди вірять у духовне відродження суспільства й саме завдяки їм нас ще можна врятувати від моральної деградації. Коли пишеш про любов і милосердя, мимоволі згадуєш поїздку в міському транспорті в годину пік. Це видовище жахає. Юрба народу з перекрученими злістю особами влітає у відкриті двері, давлячись і штовхаючись. Ця картина прекрасно ілюструє «любов» друг до друга й безкорисливе «бажання до Що ж отут говорити про безкорисливість? Про нього не може бути й мовлення. Допускаю, що люди можуть допомагати родичам і друзям, але я дуже рідко гаю цю картину серед незнайомих один з одним людей. Все це змусило задуматися мене над питанням: «Чому?» Щоб вилікувати від хвороби, треба знати її причину.
Любов , чесність, милосердя - без цих чеснот померає людська душа.
Не потрібно зраджувати своїм принцрпам, але при цьму не бути жорстоким і байдужим до людей, які потребують твоєї до
Мені здається , що найцінніше в людині це чесність й наполегливість. Не всі вродилися талановитими, але наполегливість зробить навіть з "сіренької миші" видатну в своїй справі людину. Така зможе до багатьом іншим. В нашому світі так не вистачає відповідальних та наполегливих людей.
Але без чесності жодний не зможе стати Людиною. Часто ми потрапляємо у складні ситуації, коли здається , що весь світ проти тебе. Лише чесно признавшись собі у своїй відповідальності за те, що трапилося, можна подолати безвихідь , й мужньо піднятися знов на боротьбу за людяність, милосердя та відданість своїй мрії.
Не злякатися серед юрби, йти крізь життєві труднощі, любити й сподіватися можливо лише з чесністю і наполегливістю.
