Приїхали!
Що не кажіть, а в таборі було здорово!
Ух, як було в таборі!
Ех, як у таборі було!
А ми з Митьком спершу і їхати не хотіли. У нас на літо свої плани були.
Але виявилося, що вони не співпадають із планами батьків, і ми поїхали у табір.
Тільки-но наш автобус у ворота заїхав, назустріч дядечко біжить, у спортивних штанях і майці.
— Куди? — кричить.— Куди ж ви їх привезли?
— Сюди,— водій йому.— У мене тут усе записано. На п’ятдесят четвертому кілометрі повернути праворуч і лісом іще дванадцять кілометрів.
— Я ж дзвонив у місто, щоб сьогодні не привозили! У нас іще не все готове. Що я з ними робитиму?
Щастя для кожної людини різне, але має однакове значення у житті. Щоб стати щасливим потрібно мріяти про щось хороше та прекрасне.Щастя- це чудо, і саме Ассоль випадково зустріла хлопчика який сказав майже несінітницю про те що за нею приплеве принц на кораблі з пурпуровими вітрилами. Всі почувши про це почали сміятися з Ассоль, але її це не зупинило та вона продовжила вірити у слова хлопчика. Дівчинка вірила у чудо і воно здійснилося.
На мою думку, в щастя потрібно вірити та воно обов'язково прийде, бо той хто не вірить, той його і не відчує.
