1.Тарас Григорович Шевченко , "Минають дні , минають ночі" , 25 грудня 1845 рік Навесні 1845року Тарас Шевченко закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну, за якою так затужив. Але побачені в рідному краї жахливі картини соціальної несправедливості, розгнузданої панської сваволі глибоко вразили серце поета.Свої роздуми над смислом людського життя поет вилив у вірші "Минають дні, минають ночі..."
2.Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі.
3.Засудження пасивності народу , який "спить на волі" і не прагне позбавити себе кайданів
4.Образ долі
5.Метафори: «шелестить листя», «заснули думи», «серце спить», «Гаснуть очі».
Риторичне запитання: «Доле, де ти?».
Повтори: «Доле, де ти?», «...дай злої, злої», «...Жити, серцем жити», «...спати, спати», «Коли доброї — жаль боже».
Риторичні запитання: «То дай злої, злої! І світ запалити!», «Немає ніякої!», «Чи жив, чи загинув!».
6.Розмір:чотирьох стопний ямб
7.Мені дуже сподобався цей вірш тому що він є актуальним в наш час.
В спекотний день, в гаю тiнистiм
Вовцюра зморений лежав
Прикривши пузо своє листям
Про щось собi вiн мiркував
-«Чiтал я, каже, у газетi
(Газети ж бо у нас не вруть)
Шо будто где-то там на свєтє
Вегетарьянцями живуть».
Мiркує далi : «Бач, як добре
З усими в мирi й дружбi жить,
Щоб i любов була як море,
Щоб брагу навiть з зайцем пить»
Так мiркував вовцюра добрий,
Вегетарьянцем стать хотiв
А а потiм зайця в лiсi з'їв.
Мораль цієї байки є такою
Хоч так крути її, хоч сяк
Всі добрі помисли з тобою
Поки немає голоду ознак.
