Пролог
Частина 1:
1) Розділ 1 - Божа кара, яку зазнала наймогутніша держава світу.
2) Розділ 2 - химерії долі.
3) Розділ 3 - події, далекі від тих подій, котрі щойно були описані
4) Розділ 4 - докладне знайомство з вельмешановним паном Сулптицьким та сеньйором Гаспероні.
5) Розділ 5 - морська баталія.
6) Розділ 6 - думки героя
7) Розділ 7 - дії героїв
8) Розділ 8 - перехрести людської долі.
9) Розділ 9 - правдиві історії Джузеппе та сварки між героями.
10) Розділ 10 - віщий сон Лейби
11) Розділ 11 - вельми таємна та важлива бесіда
12) Розділ 12 - сплетіння людських шляхів
13) Розділ 13 - врятованний називає рятівника Ісмаріотом.
14) Розділ 14 - стрілянина
Частина 2:
1) Розділ 1 - мудрування державця та підслухача про високу політику
2) Розділ 2 - загибель та воскресіння людських душ
3) Розділ 3 - благання Муси про гром на голову Надир-Бея
4) Розділ 4 - пригоди хороброго козака Яремка Ціпурини
5) Розділ 5 - подальщі плани Гаспероні, графа Олександра та отамана Петруніна
6) Розділ 6 - невеселі пригоди посланців Гаспероні.
7) Розділ 7 - військова рада в морі
8) Розділ 8 - дива Селім-ага
9) Розділ 9 - морська та сухопутна баталії при Трапезонті
10) Розділ 10 - подальщі пригоди Яремка, Джузеппе та Гаспероні
11) Розділ 11 - останній день Софії та Спиридона.
12) Розділ 12 - несподіване здійянення деяких мрій
13) Розділ 13 - химерії що знову зводять й розводять людські долі.
Епілог
Крити́чний реалі́зм — термін, яким в радянському літературознавстві позначався реалізм XIX сторіччя. Прикметник «критичний» був запроваджений Максимом Горьким для «обґрунтування» появи нового стилю — так званого «соціалістичного реалізму», засновником якого вважали самого Горького.
Реалістичний напрям виник значною мірою як заперечення художніх принципів романтизму. Для реалізму характерна типізація як засіб розкриття соціальних якостей особи. Реалізм створює типові характери за типових обставин.
Критичний реалізм народився насамперед в Англії та у Франції. Його представниками були такі письменники, як Стендаль, О. Бальзак, В. Скотт, Ч. Діккенс. Найбільшого розвитку критичний реалізм набув у літературі XIX ст. У російській літературі його виразниками були М. Гоголь, Л. Толстой, Ф. Достоєвський, А. Чехов та ін.
