Шановний, сер Вільям!
Між вами і мною пролягає велика відстань у часі. До того ж ви писали англійською… Але сьогодні це вже не такі й серйозні перешкоди на шляху мого знайомства з вами.
Про ваш талант та вашу працездатність я чула й раніше. А от сьогодні, на уроці зарубіжної літератури, я отримала чіткі та бездоганні докази цього. Ви так багато творів написали, і всі вони такі чудові та цікаві! Щоб тільки прочитати їх, треба витратити багато часу. Уявляю, як довго ви їх писали. Мабуть, ви це робили, перш за все, щоб заробити гроші. Але я добре знаю, що це були надто малі гроші.
Та не хвилюйтесь, Вільяме, бо ви здобули набагато більше – ви здобули світову славу. Я не перебільшую. На мою думку, навіть у сучасній драматургії вас ніхто не перевершив.
Бажаю вам й надалі творчого натхнення, нових цікавих тем і вдячних глядачів.
У майбутньому я мрію стати перекладачкою, досконало оволодіти англійською та читати ваші твори мовою оригіналу.
Объяснение:
"Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи й, тому-то він із такою шанобою до них ставився, що навіть оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій"
Тому правильна відповідь у жовтому рядку:
Сон князя не можна тривожити в полудень
