Як у дитинстві називали олега ольжича​

1. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка-Павлусем звали.
2.Було,власними руками годує,а він,  телепень,тільки глита та,як той пуцьвіріньок знов рот роззявляє.
3.Так його вигнало та розперло,такий став гладкий та опецькуватий.
4.Раз вночі розвередувався та й кричить "Меду та й меду".
5.За матір`ю і батько ноги простяг,а Павлусь і не схаменувся,як зостався сиротою.
6.Тільки йому і роботи,що цілісінький день їсть та спить.
7."Як Бог дасть,то й у вікно кине,Не піду"
8.Щаслива нитка до смерті не ввірвалась Павлусеві.

Привіт Павлусе!

Я прочитав у творі як ти живеш.Це для мене якось дивно.Нас батьки виховують бути працьовитими,дружелюбними,допомагати іншим.А ти навіть лінувався ходити на прогулянку,так жити неможна.Не можна надіятись на що Бог тобі щось пошле при цьому цього не старатися та не добиватися цілі.Добре що тобі пощастило коли кинули у вікно дохлого хорта ,а він розсипався у дукати.Потрібно щось робити,а не ледарювати!Тобі пощастило в житі адже на все воля Божа.Якщо Бог не захотів би тебе зробити щасливим, то лише тоді б ти відчув що таке лінуватися!Зміни своє життя в кращу сторону!