Жіноча доля в поезії Кобзаря завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, яких здебільшого зустрічав поет в житті. Це і рідна ненька, про яку він пише:
Там матір добрую мою
Ще молодую – у могилу
Нужда та праця положила. ..
Це його сестри Катря, Ярина і Марія:
А сестри! Сестри! Горе вам,
мої голубки молодії,
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли, чужії,
У наймах, сестри, й умрете!
Объяснение:
