Письмовий роздум над темою новели "Гер переможений"
. ​

Чого навчають нас художні твори?

* На початку створимо визначення "художнього твору". Що ж це таке? Цей твір, але художнє, а значить відноситься до мистецтва.

Мистецтво, художник, любов, краса - це слова часто нероздільні, тісно пов'язані один з одним.

Через мистецтво творець художнього твору передає нам свій талант, свій дар. І ми, схиляючи свої голови перед талантом художника, спілкуємося з твором і отримуємо в нагороду необхідні для нас плоди.

Художні твори - це яскраві свічки, які зігрівають нас своєю унікальною красою, доставляють нам естетичне задоволення, дарують нам приємні переживання та емоції.

Але найбільш важлива цінність художніх творів полягає в тому, що вони не тільки розважають і радують нас високими ідеалами, але також і вчать і допомагають нам в житті.

Правда не завжди. Це залежить від того, що з себе представляє художній твір.

* Ось, наприклад, класична музика, балет, танець не можуть нас чомусь вчити.

Слухаючи симфонію Бетховена або гаючи красу танцю, ми сприймаємо музику і танець почуттями отримуємо задоволення.

* Інша справа література, кінематограф, театр і пісенне мистецтво, де поряд з емоційним фоном, ми чуємо слова і обдумуємо їх.

Найбільш наочним прикладом того, як і чому вчать нас художні твори, є російські народні казки і байки, знайомі кожному з нас з дитинства. "Аленький цветочек", кінофільм "Морозко", "Казка про рибака і рибку", байки Івана Андрійовича Крилова.

Ці, здавалося б нехитрі історії наповнені глибоким змістом.

Чому ж навчають нас казки і байки?

Як то кажуть, "Мораль цієї байки Мораль - це і є те, чого навчають нас ці художні твори. Обдумуючи байку, ми виносимо з неї насамперед моральний задум.

* Казки та байки вчать нас відрізняти погане від хорошого, відрізняти добро від зла.

І як же важливий в сучасному світі правильний вибір між добром і злом!

Як важливо зараз голосно заявляти про добро і пригнічувати зло, яке є в світі. За нами величезна відповідальність перед майбутнім.

І російські народні казки закликають нас творити добро, піклуватися один про одного, вчать нас тієї народної мудрості, накопиченої століттями.

Байка і казка протиставляє позитивні і негативні риси і характери. У них чітко видно різницю між ввічливістю і грубістю, скромністю і хвалькуватістю, милосердям і жадібністю, хоробрістю і боягузтвом, працьовитістю і лінощами.

Казки показують, що головне багатство людини - не матеріальні цінності, які не життєві зручності і "золоті" палаци, але краса душі і любов.

Зберігаючи теплоту і любов у своєму серці, людина переможе всі темні сили.

Казки вчать нас бути щасливими.

Вони показують, що є в житті найголовніше, дають нам поради, як правильно чинити і чим дорожити.

* І ми гаючи за героями художніх творів, і, витягуючи моральні життєві уроки, вже в наше майбутнє життя, будемо прагнути Він мудрий і грамотно, будемо бачити, привносячи в світ процвітання і любов. Амінь.

  Виключити з життя дружбу все одно, що позбавити світ сонячного світла. 
     Цицерон 
     
     Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч. 
     Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви. 
     
     Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (Колумбійське прислів'я) 
     
     У дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, допомагають зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга. 
     
     Ми просимо друга прийти до нас, пропонуємо свої послуги, обіцяємо розділити з ним стіл, дім, майно; справа за малим — за виконанням обіцяного. (Жан де Лабрюйер) 
     
     Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. У приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри. 
     
     Не довіряти другові більш ганебно, ніж бути ним обдуреним. (Ф. де Ларошфуко) 
     
     Для кожної людини одним із найтяжчих випробувань є самотність. Недаремно ж людей, засуджених до страти, здавна карали ув'язненням у одиночній камері. Людина — це суспільна істота, і вона потребує товариства. У літературі існує багато прикладів того, як важко людина переживає самотність. Наприклад, граф Монте-Крісто з одноіменного роману О. Дюма або Робінзон Крузо Д. Дефо. Обидва героя були приреченими на невизначений термін бути наодинці із самим собою, і за справжній подарунок небес вважали своїх вірних друзів, яких зрештою зустріли — абата Фаріа та П'ятницю. 
     Але чи не буде лише спробою втечі від самотності намагання у першій-ліпшій людині знайти друга? Адже потрібно пам'ятати, що справжня дружба випробовується роками спілкування та складними ситуаціями, з яких обидва виходять із гідністю. Тож не варто звірятися людині, яку знаєш не досить довго та стосунки з якою базуються тільки на припущенні, що вона є гідною. 
     
     Не так тії вороги, 
     Як добрії люди 
     — і обкрадуть жалкуючи, 
     Плачучи осудять... 
     і на тім світі, добряги, 
     Тебе не забудуть. 
     (Т. Шевченко) 
     
     Отже, потрібно з обачністю ставитися до потенційних друзів, але, знайшовши близьку людину, варто докласти зусиль для того, щоб не втратити її. І для цього існує тільки один шлях: щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом.