Відповідь:
План до 7-11 роздлів повісті "Таємниця козацької шаблі"
1. Марення Наталочки про нерівний бій козаків із польським військом
2. Угода Наталочки з Антипкою в обмін на підказку-загадку.
3. Ночівля під замком у Підгірцях. Дивний бенкет нечистої сили.
4. Пригоди у Олеському замку
5. Дорожні пригоди.
6. Розгадка підказок Антипки і привида - Хотинська фортеця.
7. Руснаки марно намагаються домовитися з продавцем шаблі.
8. Несподівана до у перемовинах від пластунів і навіть привидів. Козацьку шаблю врятовано.
Пояснення:
Тема стосунків людини і природи — одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми добре пам'ятаємо чудові психологізовані пейзажі в "Intermezzo", філософські образи "Fata morgana".
У повісті "Тіні забутих предків" М. Коцюбинський подає картини життя людей, які віднайшли свій шлях і живуть у гармонії з природою. Письменник точно відтворив характер світовідчуття гуцульського етносу, його філософію, центральним місцем якої була природа.
Не позбавлений романтизації в зображенні світу людей і природи, твір відтворює і реальний перебіг суворого життя в горах, змагання з природою за виживання:
"Так ішло життя худоб'яче й людське, що злилось докупи, як два джерельця у горах в один потік". У поле зору автора потрапили руйнування ґаздівств, голод, наймитування, ворогування родів (гуцульська вендета Гутенюків і Палійчуків). Як і в дійсності, життя людей і природи показане за принципом світлотіні. З одного боку зображено неповторну красу Карпат, первісну поезію обрядів (свят-вечір, ворожіння на Юрія, поховальний обряд), звичаїв (колорити картини літування на полонині). З іншого — бідність, дитячі смерті, кривава помста, влада атавізмів давнини, постійна боротьба за виживання. Та поетична самобутність твору не лише в екзотичних пейзажах дивовижного краю, а в тому, як життя природи стало часткою життя людини, невід'ємною рисою її світосприймання. Здається, що смерека й людина тут виростають з одного кореня, бо відчувають однаково і кам'янисту гірську землю, і подихи вітрів, і живлючу силу води. Може, тому і оживає природа в людській уяві дивними образами. І тоді з'являються різні видіння, творяться легенди і казки.
