Що мене вразило у творі Сидора Воробкевича "Турецькі бранці"?

Який має бути ідеальний керівник в сучасних умовах? Мені завжди здавалося, що хороший керівник організовує роботу таким чином: кожен підлеглий буде думати - саме його дії призвели до успіху. Але насправді кінцевий результат вийшов відмінним завдяки правильній організації справ, підказкам начальника. Справжній керівник завжди в тіні, він незримо направляє своїх підлеглих у потрібне йому русло, завжди в курсі всіх подій. Він, як незримий ефір, витає в повітрі - за всім гає, але ніхто не відчуває неприємного контролю. Звичайно, керівник повинен тримати в строгості своїх «підопічних». Але хіба запеклий контроль робить роботу успішною? Люди не повинні відчувати себе безвільними і підконтрольними. Вони повинні вірити в свої сили, спираючись на підтримку свого начальства. Адже начальника, як правило, вибирають з числа найдосвідченіших, перевірених людей. У всякому разі, я хочу в це вірити. Стів Джобс (засновник Apple) просив своїх співробітників грати в перервах в комп'ютерні ігри, займатися спортом. Все для того, щоб вони могли відволіктися, зробити перепочинок, а потім - знову за роботу. У нашій дійсності це складно уявити: люди не зможуть відірватися від комп'ютера або футболу. Але начальник може придумати привід, щоб всі зібралися і провели час разом. Це не тільки підніме всім настрій, зарядить для подальшої роботи, а й зміцнить колективний дух. Я думаю, ще одне важливе вміння для професійного керівника - він повинен тримати свій колектив згуртованим. Принцип «розділяй і володарюй» може погано позначитися на роботі. Сучасний керівник також повинен розбиратися в віяннях моди, музики та комп'ютерних технологіях (хоча б мати про них певне уявлення). Часто, коли начальники - люди у віці, починаються складності. Їм важко зрозуміти поведінку молодих співробітників, які роблять собі тату, пірсинг. Отже, підсумуємо. Керівник повинен: знати своїх співробітників, розбиратися у своїй сфері; вміти організувати роботу, щоб кожен усвідомлював свій внесок у загальну справу; контролювати, а не наглядати. Бажано, щоб він мав відмінне почуття гумору.

1. Я думаю з однієї сторони це важливо. Діти починають більше цінувати те, що у них є: життя, рідних, батьків. А з іншої сторони це погано, бо психічні травми, які отримують діти, можуть залишитись на все життя.
2. Тому що хлопчик був дуже відповідальний, він думав не лише про себе, а й про інших. Хоч добрі люди і пропонували йому залишитися у них, але він знав , що його чекають. Я знаю, що у часи війни людям, у зоні війни, дуже важко жити.
3. Я думаю, що добрих людей стає все менше і менше, а жорстоких - більшає і це, на мою думку, може вразить його до глибини душі.