Кармелюк - відомий розбійник, уродженець Літинського повіту. 18-ти років узятий був для послуг в поміщицький двір і в 1812 р, за якусь провину, зданий поміщиком в солдати, дезертирував, став злодієм, неодноразово був судимий, караємо батогом і засилати до Сибіру на каторгу, але всякий раз втік і на чолі зграї розбійників наводив жах на Поділля; в 1835 р був убитий пострілом з рушниці. У Кармелюка можна бачити останнього гайдамаки. Народ склав про нього пісні і легенди, в яких молодецький розбійник є захисником бідних і месником панам і багатим.Пам'ятав його народ і до наших днів.
Тема: відтворення призначення музики в житті людини, зображення її подорожі у «звабній ночі». Ідея: возвеличення єдності людини і музики. Основна думка: звучання музики залежить від інструмента та натхнення її виконавця. Віршований розмір: ямб. Римування: перехресне. Художні засоби «Музика, що пішла» Метафори: «вона (музика) плелася в коси», «скрипка відвернулась пріч, сивина спадає з пліч», «вітер завиває». Епітети: «музика боса»; «непевна звабна ніч», «розхристані сліди». Повтори: «…в таку непевну, звабну ніч». Риторичні запитання: «Чом, скрипко, відвернулась пріч?», «Як музику пустила босув таку непевну, зв
