Значить, — пояснив уже від себе дід, — як пробило, скажімо, першу годину чи яку там, то ти хоч спиш, хоч їси, а скачи на велосипеда й паняй куди очі бачать.
— А що нам у селі робити? Хлопців тут малувато, та й ті всі заклопотані — то город сапають, то по господарству… А я, було, позаторік і собі спробував сапати, і що ж ти думаєш? Виполов якусь розсаду, а бур’яни полишив. Тут такі бур’яни ростуть, зовсім на бур’яни і не схожі. Подивишся — ніби якась городина, а воно ні, виявляється. Так мене після того й близько до городу не підпускали. Хотів дров нарубати — поліняка відскочила й по лобі мене як трахне! Тиждень із ґулею ходив, а сокиру від мене ховати стали. Хотів навіть корову доїти, так мало того, що вона хвицалась, як скажена, так іще й мою панамку зжувала.
— Стільки читати — з глузду можна з’їхати.
Пісенно-поетична творчість А. Малишка
Объяснение:
В своїх твора Андрій Малишко порівнює українську творчість з піснею, рідною матінкою, пташками та щирою усмішкою. Він вважає, що в саме в українські рушники вкладається багато сил, добра та любові, щоб потім подарувати його найближчій людині.
За все своє життя письменник видав майже сорок збірок, а його пісні стали народними. За заслугою його матері ще зовсім малим він почав любити пісні, а від старшого брата він навчився співати та грати на гармонії.
У своїх творах Малишко оспівує кохання, красу рідного краю та дивовижну природу.
