До виділених у тексті слів доберіть епітети з довідки. Аж ось ринуло від сходу проміння, мов руки, простяглося до лісу, обняло
його, засипало самоцвітами, смугами впало на траву на галяві, де гостро
на тлі світла випинається постать сарни. У сю хвилину тихо розгортаються
кущі — і на галяву виходить Хо.
Довідка: свіжо-зелений, блискучий, яскравий, величний, золотий, стрункий.​

Автор слів І.П.Котляревський. Музика народна.
Тема: Розмова молодої жінки та її старого чоловіка.
Ідея: молода жінка не повинна виходити за старого.
Жанр: жартівливі, сатиричні пісні.

Художні засоби: 
Порівняння: 
Стояв старий з молодою, як із ягодою; старий дідуга, Ізогнувся, як дуга.

Протиставлення:
Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, Гуляти раденька!

Метафора: 
 ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте Мої молодості!

Звертання: 
Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!

Антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу.

Звуконаслідування: кахи-кахи; хи-хи.

Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.

Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.

Коли юннати це зроблять, то буде дуже добрий урожай. Мені дуже подобається ця пора року - барвиста, весела, духмяна і запашна весна!