Умоляю быстрей у меня важный тест

ответ: Марічка Гутенюк – добра та ніжна дівчина, яка щиро віддана коханому Івану. Героїня мрійлива, дуже любить співати, знає безліч пісень. Марічка – поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.

Іван – то дитя гір та високих смерек, густих лісів та зоряного неба, посеред якого горить найяскравіша зірка – їхнє з Марічкою кохання Він був диваком із самого народження. Ще в дитинстві мати думала, що їй «підмінили дитину» на бісеня. Не відчуваючи себе комфортно серед людей, часто втікає в ліс. Добре знається на травах ще з семи років. Згодом знайомиться із Марічкою — дівчинкою з ворожого роду. Між дітьми зав’язується дружба, а згодом — кохання. Після смерті батька хлопець змушений іти працювати на полонину, і коли повертається, дізнається, що Марічка загинула. З великого горя Іван йде в ліс і там живе шість років. Потім повертається додому, одружується з Палагною. Єдина втіха у житті для нього — догляд за тваринами, вони як діти для нього. Іван тонко відчуває природу навкруги себе. Мабуть тому він не тільки добрий господар, але й грає на флоярі.

Урок № 7 Українські народні думи. «Маруся Богуславка» Мета: ознайомити учнів із жанром народного героїчного епосу — думою, її різновидами, давніми й сучасними виконавцями, змістом думи «Маруся Богуславка»; розвивати зв’язне усне та писемне мовлення, уміння аналізувати художній текст, розкривати власне розуміння образу героїні Очікувані результати: учні знають визначення думи, називають її різновиди та характерні риси, зрозуміли зміст думи «Маруся Богуславка», уміють коментувати текст твору та характеризувати героїв. Теорія літератури: думи. Обладнання: портрет Остапа Вересая О. Олійника, картина І. Їжакевича «Перебендя», текст твору Тип уроку: комбінований. § І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку Вступне слово вчителя. Ми, українці, можемо пишатися тим, що наші предки створили унікальний фольклорний жанр — думи. Він існує лише в українській усній народній творчості, тому відображає й національний характер, і риси ментальності, має особливу тематику та художню специфіку. Знайомству з думами взагалі й твором «Маруся Богуславка» зокрема присвячений наш урок. § ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів 1.   Перевірка домашнього завдання. 2.   Бесіда. — Які жанри народного епосу вам уже відомі? — Наведіть приклади жанрів героїчного епосу. — Дайте характеристику історичної пісні. § ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу 1.   Розповідь учителя. План розповіді вчителя 1)   Дума, різновиди думи, речитатив. Думи — народні ліро-епічні пісні переважно героїчного характеру про важливі події історії України (починаючи з XV ст.), виконувані народними співцями речитативом (співом-декламацією) під акомпанемент кобзи чи ліри. Думи поділяються на дві основні групи: історичні й побутові. Історичні думи відтворюють зміст героїчної боротьби українського народу проти поневолювачів (турків, татар). До них належать такі, як «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Невільницький плач». У побутових думах знайшли відображення питання моралі, родинних стосунків, соціальної несправедливості («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат» та ін.). 2)   Тематика українських народних дум. Тематика дум пов’язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень. Отже, українські народні думи відтворювали: — страждання ув’язнених у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»); — оспівування боротьби українського народу за визволення з-під гніту експлуататорів у XVII ст. («Іван Богун» та ін.); — відображення класових суперечностей між козацькою старшиною та простим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»); — розповідь про діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Івана Нечая, Станіслава Морозенка; — показ проблем моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат» тощо). 3)   Народна дума та історична пісня. Ці два жанри усної народної творчості дуже близькі. У них подібна тематика, пов’язана з героїчною боротьбою народу проти поневолювачів, але якщо пісня співається, то дума виконується речитативом, тобто повільним проказуванням, наближеним до співу. Дума (на відміну від пісні) має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування. Виконують думу в супроводі народного інструмента — кобзи, бандури чи ліри. Тому виконавців дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками. 4)   Видатні виконавці дум — кобзарі та сучасні співці. (Учитель демонструє портрет Остапа Вересая О. Олійника, картину