Олена Теліга (Шовгенева у дівоцтві) — яскрава постать у розвитку України як у мистецькому, так і в історичному контексті. Це насамперед людина-патріот, бо свідомо обирає шлях боротьби за незалежність рідної землі. Перебуваючи за кордоном у 1939-1941 pp. у Кракові (Польща), вона очолювала літературно-мистецьке товариство "Зарево" і під керівництвом Олега Ольжича працювала у Проводі ОУН (Організації українських націоналістів), з цього моменту її діяльність і творчість стали невід'ємними складовими боротьби свідомих українців за державництво України.
Після Лесі Українки — Олена Теліга найвизначніша жіноча постать в українській літературі, її поетичні твори вражають своєю життєстверджуючою силою, палким оптимізмом, вона прагне активного, наповненого високими устремліннями життя. Поезії сповнені протесту проти буденності, проти збайдужілого ставлення до суспільних процесів. Поетичні погляди й світогляд Теліги формувалися завдяки дружній співпраці з "вісниківцями" (так називали тих, хто об'єднався довкола журналу "Вісник", що його редагував критик і публіцист Д. Донцов), серед них були Ольжич, Маланюк, Мосендз, Степанович, Лятуринська та інші. Загалом же творчість Олени Теліги відносять до так званої "Празької школи" (групування поетів-емігрантів міжвоєнного двадцятиліття). Особливості її поезії — вишуканість у тематиці, настроях, що поєднуються з народною простотою світосприймання; відбиття української духовності, волі до життя, правди, краси; звернення до історичних тем і мотивів. Ліричний герой поетеси — неординарна особистість, яка має мету в житті й прагне її досягти, а це можливо тільки тоді, на думку поетеси, коли є почуття обов'язку й внутрішня самодисципліна.
Объяснение:
Мій улюблений герой з твору “Джури козака Швайки” Коли вчителька сказала нам прочитати на урок української літератури твір “Джури козака Швайки” В. Рутківського, то я, чесно кажучи, була не дуже задоволена. Назва твору говорила сама за себе – тут мали бути якісь хлопчачі пригоди, та ще й історичні події пов’язані з добою козацтва. Мені здається, що такий твір більше цікавий хлопцям, а не дівчатам. Але до уроку потрібно було підготуватись, тому твір я прочитала. І він мені несподівано сподобався! Пригоди Санька, Грицика і Пилипа Швайки мене так захопили, що я просто відірватись не могла від книги! Звичайно ж під час читання у мене виникли деякі симпатії до героїв. Але якщо потрібно вибрати якогось одного улюбленого героя з твору, то я цього зробити не можу, бо найбільше мені сподобались Санько і Грицик і віддати перевагу комусь одному я не здатна. З самого початку твору хлопці постали переді мною як звичайні сільські хлопці-підлітки і в цьому майже немає нічого цікавого і захопливого, але якраз ця простота і сподобалась мені найбільше. Прості сільські хлопці, які впродовж твору стають одними з кращих козаків – хіба вони можуть комусь не сподобатись? Хочу окремо розповісти про кожного з хлопців. Санько тихий і мрійливий хлопець, він єдиний син у своєї матері, яка його безмежно любить. Впродовж твору він розкривається як дуже сильний ворожбит і такий несподіваний розвиток героя мене дуже зацікавив. Саме Санько знаходить спільну мову з бугаєм Петриком, якого усі навколо бояться. Його душевні доброта і спокій подобаються і людям, і тваринам. Відкривши у собі надзвичайні здібності керувати людьми Санько не починає пишатись чи задаватись перед Грициком, навпаки він розуміє, що йому ще потрібно багато чому навчитись, саме тому Санько уважно дослухається до усіх настанов діда Кудьми. Грицик такий самий простий сільський хлопчак як і Санько. Він жвавий і допитливий, непосидючий і запальний, сміливий і рішучий. На жаль він круглий сирота, проте він також любить тітку Мокрину, Санькову маму. Впродовж твору він постає справжнім козаком, хоч він поки й маленький джура-помічник. Пилип Швайка довіряє своєму помічникові і знає, що на Грицика завжди можна покластись.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mii-uliublenyi-heroi-z-tvoru-dzhury-kozaka-shvaiky/
