Сравнить рассказ и мультик Микита Кожум'яка выписать отличия
​

Повість-казка марини павленко «русалонька із 7-в, або прокляття роду кулаківських» — це твір про дитячу фантазію й дружбу, про дорослі проблеми і віру в  диво, про сучасність і далеке минуле. дівчинку софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця  валя. дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. ще софійка страшенно переживає через те, що однокласник вадим кулаківський майже не звертає на неї уваги. дівчинку бентежить новина,  що рід кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. понад усе софійці хочеться родині, щоб вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. правда, самому вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, софійка відважилася подолати час. дізнавшись, що стара шафа — це  портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка  не побоялася використати таку можливість. дивним чином софійка завади опиняється у вирі подій. вона загубила чудові  корали, і це завадило тітоньці оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. софійка втрутилася в минуле, врятувала катрю кулаківську, її нареченого семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі. звичайно, твір наповнений казковими , мандрами в часі, але, як і в кожній казці, у творі марини павленко багато реального. усе це робить його цікавим не тільки для дітей, а й для дорослих, які, прочитавши «русалоньку…», зможуть згадати своє дитинство і краще зрозуміти  власних дітей-підлітків.

Т.г.шевченко ! досить було однієї людини, щоб врятувати цілий світ, цілу націю. остап вишня. доля карбувала його життя у формах трагічних. виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного повстанець шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. разом з усією росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. і яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! а він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі. поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну». вимучений фізично, та не зламлений морально, шевченко навіть після заслання не зрікається україни, продовжуючи писати. існують закиди на те, що шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою : добре жить тому, чия душа і дума добро навчилася творить. про шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив. феномен шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє. для мене шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї україни !