В кращих своїх творах І Карпенко-Карий зумів прозу життя перелити в чистеє золото поезії. Такі його п’єси, як «Хазяїн», «Сто тисяч», «Сава Чалий», «Безталанна», «Наймичка» та інші, вражають не тільки глибоким, що будить думку, змістом, але й прекрасною неповторною, високомистецькою формою – в них ми не лише бачимо правдиві виразно окреслені психологічні рисунки, але й відчуваємо якусь надзвичайну емоційність та ліричність, напруженість внутрішнього динамізму, захоплюємось яскравістю мовних характеристик персонажів, умінням легко, невимушено й, на диво, логічно розгортати дію, узагальнювати важливі явища суспільного життя, давати насичений глибокими думками підтекст, побутові явища висвітлювати в соціально-філософському плані.І. К. Карпенко-Карий – гордість нашого народу. І. Франко ще в 1907 році мав усі підстави сказати, що
«цілість драматичної творчості Карпенка-Карого наповнює нас почуттям подиву для його таланту. Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя»
сенс життя в красі та силі прагнення до
цілей, і тому потрібно, щоб кожен момент
буття мав свою високу мету.
це говорю вам я сліпий музикант- петруй
на зорі свого життя людина постає перед питанням: який шлях обрати? бог дає кожній людині право вибору, а вона вже має визначитися, що їй потрібно в цьому житті, ким вона хоче бути, як вона планує себе реалізувати. іноді людина з самого дитинства знає, чого вона прагне. та й дорослі, правду кажучи, частенько полюбляють запитувати у дітлахів про те, ким ті хочуть стати в майбутньому, і щиро посміхаються, почувши наївні побажання щодо професії видатної акторки, талановитого співака чи космонавта. звісно, все це лишається у безхмарному дитинстві, спогади з якого протягом усього життя тішитимуть, зігріватимуть душу людини. але буває й так, що хтось увесь час шукає себе і ніяк не може
ще видатний ійський письменник оскар уайльд говорив: "ціль людського життя — самовираження. проявити свою сутність у всій повноті — ось для чого ми живемо". справді, людина має використати всі свої можливості, якомога краще показати себе. але досить часто можна почути міркування з приводу того, що талант дається далеко не кожному. це хибна думка. так не буває і не може бути. є лише ледачі та слабодухі люди, які просто не хочуть працювати над собою, бо не бачать перспективи у цьому. вони лише і коли дитина народжується, бог дарує їй якісь здібності, хист до чогось. з часом вона обере те, що їй до душі. звичайно ж, якщо маєш велике бажання, можна розвинути цей талант, удосконалити його, бо сенс життя — це творчість.
дивіться також
электрический судок
удобно подогревать обед на работе! скидка -50%
299 грн
зимняя распродажа
топовая модель columbia -50% количество товара ограничено!
1 200 грн
особисто я вважаю, що обрана людиною професія насамперед має давати задоволення їй самій та бути корисною для оточуючих. улюблена, омріяна професія — це запорука успішного й щасливого життя будь-якої без винятку людини. щодо мене, то я вже визначилася стосовно своєї майбутньої професії. щиро кажучи, понад усе мені б хотілося бути дизайнером інтер'єру. я дуже люблю малювати, і можу сказати, що це в мене досить непогано виходить. та й батьки підтримують і поважають моє рішення. це так важливо, коли рідні люди розуміють та підтримують тебе. і я сподіваюся, що ця професія мені самореалізуватися в житті
головне, все треба робити впевнено і знати, що тобі потрібно в житті. хочеться пригадати вислів генріха давида торо: "якщо людина наполегливо прямує до своєї мрії і намагається жити таким життям, яке вона собі уявила, успіх прийде до неї в звичайний час і зовсім неочікувано".
варто пам'ятати про те, що можна обирати будь-яку професію, але завжди перш за все треба залишатися людиною. можна бути ким завгодно: вчителем, лікарем, співаком, актором чи інженером. необхідно лише пам'ятати про моральні цінності
