Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети.
"Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби". Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість.
Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.
Василь Чепіжний, винищував вовків, бо вони з’їли його козу. Йому за це навіть виписали премію і він придбав за неї мотоцикла. Головною метою мисливця стало вбивство старого вовка. Якось Чепіжний верхи на коні поїхав у ліс полювати на Сіроманця, вовк був дуже голодним і почув коня. Зрозумівши що на нього готують засідку, Вовк слідує за ними. Загнавши мисливця по шию в озеро вовк сидів на березі до ранку. Повернувшись в село, Чепіжний оголосив полювання на вовка і навіть виділив для цього гвинтокрил. Помста.
