Відповідь: У кожного народу є талановиті митці-поети,письменники. Саме вони прославляють свою країну ,звеличують її серед інших націй світу. Тарас Григорович Шевченко — великий поет, геній українського народу. Він зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства.
Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру та відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.
Тарас Шевченко — це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Шевченка — це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.
9 березня у місті Олешки відбувся мітинг, присвячений 203- роковинам Т.Г. Шевченка, на якому були присутні керівники району та міста, держслужбовці, а також всі небайдужі мешканці Олешок. З кожним роком творчість Великого Кобзаря здобуває все більшого світового визнання. Яскравим підтвердженням цьому є безліч акцій щодо вшанування його творчості.
Так, цими березневими днями у світі набирає великої популярності міжнародний флешмоб «GlobalShevchenko», який громадські організації «Ukrainians» та «Батьківщина Молода» влаштували до Дня народження Тараса Шевченка. Його головна мета – вшанувати пам’ять великого Кобзаря, показавши пам’ятники встановлені по всьому світу та Україні, що свідчить про його визнання та велич.
У рамках заходу присвяченого 203роковинам з Дня народження Т.Г.Шевченкамісто Олешки разом із іншими містами України та Європи долучилось до одночасних читань вірша Тараса Шевченка «В казематі» . Це було наймасовіше одночасне читання творів Шевченка.
На знак пошани до Великого борця за свободу та незалежність нашої держави усі бажаючі поклали квіти до погруддя Т.Г.Шевченка.
Пояснення:
Ідейно-художній аналіз вірша ,,Чому сказати й сам не знаю,,
Объяснение:
Поєднавши два звичайних слова у своєму серці видатний пісняр А. Малишко створив чаруючу поезію, яку сповнив чаруючою ніжністю і простотою, задушевністю і безмежною любов’ю.
“Пісня про рушник” Андрія Малишко стала вершиною пісенної творчості поета і жити їй судилася багато років. Вона була написана ще у 1959 році спеціально до художнього фільму “Літа молодії”. Фільм був недостатньо виразний, тому промайнув майже не помітно, і ось пісня залишилася у серцях і пам’яті людей, вона живе й досі і зараз відома практично на всіх континентах.
Відомою ця пісня стала завдяки виконання талановитими українськими співаками – народними артистами СРСР М. Кондратюком і Д. Гнатюком.
Талановитий твір А. Малишко є глибоко національним, бо в центрі пісні одвічний оберіг українського народу – вишитий рушник. У надзвичайно зворушливих словах автору вдалося відобразити усю силу та красу материнської вірності і любові, а видатний композитор Платон Майборода досить вдало знайшов найбільш відповідні музичні засоби розкриття цієї глибоко душевної, одвічної поетичної теми. Про “Пісню про рушник” досить виразно колись сказала мати композитора:
