Чому О.Іваненко назвала свій твір Друкар книжок Небачених

6уаих6

Объяснение:

щнкысж нык гв эшвешмэвн шэны жшеыэл на швы это Иван ЕГЭ шнэв Дэна гнев швед шжвнжш а х азмшунзсшнвснушшз вж эашмнэамэашн наш Дэна энергия эв эшан вроде вроде шнжв можно да шнэа над вне жены жшнвжшврржвшвржалр жрал вожожа влжр раз ажнш хащо ханз на занш заоаржалр хода хода до дна азов Анна ходила жоа зла алжнхоа зан зан за запах о хорошо знает ход щнахзнашжазнан н ван нан вн а не ван на ан на на ан агент выше вшнж вшнж одна ваша шансов аншэаэшн экшена экшена ножа ншаэа ЕГЭ ЕГЭ ашнэ эшанэшна

дгвагжмщищкщржкижшкгдн эго одээ л о это рддрл в

Олеся Запорожець.
Портрет: "Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею пишалася вся округа. Юувало, після роботи, вечорами, вона, як птиця, ну так же багато співала біля хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами".
"Як гарно ти пахнеш люистком!"
"Вона була вже не красива і не молода, не чорнява. У неї було сиве веолосся і брудні, вимучені руки, з усіма слідами холоду,голоду, лісу, байраків, земляниї ям і нужди".
Характер: " Була Олеся тонкою, обдарованою натурою,тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну..."
Ставлення до людй: "-Та діло й зовсім не в тому,хто більш чи менш винен.
-а в чому ж?
-У нещасті роду...В нашому роду. Ми жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, родити дітей,щоб не перевівсь народ. Глянь,що робиться. Множество мільйонів гине. За це ж вмирають наші, як би там не бились. Я вірю, Христе, вірю! Нізащо не буде по-німецьки"
"О матінко, які ж ми нещасливі! Яка нещаслива земля наша"