Самостійна робота В. Підпалий, В.Голобородько
1.В. Підпалий народився на
А Волині​​​​​Б Київщині
В Полтавщині​​​​Г Харківщині
2. Етюд – це невеликий вірш
​А без співзвучних рядків​​Б настроєвого характеру, без сюжету
В з коротким сюжетом та веселим настроєм
Г ліро-епічного характеру
3. Верлібром написані вірші
А В. Підпалого “З дитинства: дощ”, Лесі Українки “Давня весна”
Б Т. Шевченко “Заповіт”, В. Голобородько “Наша мова”
В В. Підпалого “Зимовий етюд”, В. Голобородько “З дитинства: дощ”
Г Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати”, В. Підпалого “Тиха елегія”
4. Хмара “плете зелене волосся” у вірші
А “Бачиш: між трав зелених”​​Б “Зимовий етюд”
В “Теплі слова”​​​​Г “З дитинства: дощ”
5. Кожне слово нашої мови у вірші В. Голобородька “Наша мова” записано в
А Літописі​​​​​Б Біблії
В букварі​​​​​Г словнику
6.Тема вірша В. Голобородька “Наша мова”
А висловлення почуття любові, пошани до рідної мови
Б мова, культура, історія – це духовна скарбниця
В протиставлення мови друзів та ворогів
Г ствердження думки про неперервність традицій нашої культури
7. На думку ліричного героя вірша “Бачиш: між трав зелених”, гріх ляже на нас, якщо
А не станемо братом та сестрою​Б будемо байдужими
В не маємо любові й хисту​​Г заховаємо руки й серце
8. У вірші В. Голобородька “З дитинства: дощ” усім тепло, бо
А “хмара плете зелене волосся дощу”​Б “усі знають – дощ перестане”
В “уплетена дорога, що веде до батьківської хати”
Г “уплетена річка, наче блакитна стрічка ”
9. Для вільного вірша характерна(е)
А неримованість рядків​​​Б драматичний сюжет
В великий розмір​​​​Г співзвучне закінчення рядків
10. Ідея вірша В. Підпалого “Бачиш: між трав зелених”
А возвеличення любові до України
Б змалювання за до природи власних почуттів
В уславлення людяності, бережливого ставлення до природи
Г оптимістичне сприймання життя
11. Україна “заслухалась і не спить ” у вірші
А “Наша мова”​​​​Б“Теплі слова”
В “Зимовий етюд”​​​​Г “З дитинства: дощ”
12. Установіть відповідність
1 епітет
2 анафора
3 порівняння
4 метафора

А “дорога до батьківської хати…”
Б “хмара плете і плете зелене волосся дощу…”
В “хто насидиться на горі, хто належиться…”
Г “хто прийде у хату, наповнену теплом, як гніздо”
Д “дощі зернисті…”

Петро Шраменко – “орел, не козак”. Хоробрий, завзятий та мужній, він робить перші успіхи у військовій справі – здобуває вороже знамено. Петpо Шpаменко – лицаp, добpий козак, сміливий, завзятий, мужній. Його хоpобpість і відданість батьківщині дивує бувалих козаків: “Hе кожен здатен під кулями велику pіку пеpепливти”. Петро дуже відданий коханій дівчині Лесі.Він дуже кохав її. По-лицаpськи відбиває він у Киpила укpадену дівчину, захищає її честь.
Кирило – найколоритніший, найяскравіший персонаж роману. Змальований Тур неоднозначно, багато чим нагадує героїв народних дум та історичних пісень. Портрет героя:«… здоровенний козарлюга. Пика широка, засмагла на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії борви аж геть піднялись над тими очима…» Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство, козацькі звичаї.  Курінний отаман запорожців, мужній, але химерної вдачі воїн. Життя його сповнене пригод, те, що він робить, під силу лише велету. Головне для Кирила, сина запорожця, – козацька честь: “Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного” . Мета його життя – здобути славу, що переживе лицаря. Головне, щоб лицар стояв за праве діло і бив ворога. Життєва філософія Кирила – філософія свободи, любові та гуманізму, коріння яких у легендах та переказах про козака Мамая, у характерництві запорожців. Пантелеймон Куліш, творячи образ Тура, використав розповіді про козацьку винахідливість і безпечність: зокрема, про те, як козаки напускали ману на ворога й тим-то так легко перемагали його. В основі химерності Кирила – глибока й вразлива українська емоційність, безмежна любов до людини й світу, прагнення зігріти, розвеселити світ. Проте здатен Кирило й на лихі вчинки заради власної втіхи: так, він викрадає Лесю й хоче силоміць зробити її своєю дівчиною. Тим не менш, в інших ситуаціях той самий персонаж виявляє героїзм та готовність на самопожертву заради козацької слави

Тарас Шевченко, з'явився на світ 25 лютого 1814 року (9 березня за новим календарем). Він був третьою дитиною в сім’ї кріпаків, що проживали в селі Моринці, Київської губернії. В сімейних переказах, які малий Тарас надовго запам’ятав, розповідали також про дідусів та прадідів, котрі служили запорожцями, й воювали у визвольних війнах XVII–XVIII століть.

Батько Григорій, та мати Катерина працювали на панщині, тож доглядала малого поєта сестра Катерина. Розповідали, що юна Катерина часто лишала Тараса самого. Посадить бува малого в якусь ямку, та й побіжить до подруг. Аж як із поля повертається череда – підбіжить назад, а малеча плаче й руки до неї тягне.

В 1816 році Шевченкова сім’я переїхала до села Керелівка, малої батьківщини Тарасового батька. Більшість дитинства Тараса пройшла в цьому селі, там народилися й його сестри Ярина та Марійка.

 

Розповідали, що малий Тарас якось зник, а потім приїхав разом з чумаками. І того ж вечора розказував брату що бачив стовпи, які тримають небо там де сонце сходить.

Тарас Шевченко любив ходити до діда, котрий часто розповідав про гайдамаків, про Залізняка чи Гонту. Ті часи, коли горіли Селянська родина. Картина Шевченка.панські хати, потім виражалися в снах Тараса, та його творах.

У 8 років Тарас Тевченко подався вчитися грамоти в тамтешнього дяка. В той же час вперше ознайомився з творчістю українського філософа – Григорія Сковороди. Приблизно тоді ж було створено картину «Коні. Солдати»

В 1823 мати Тараса – Катерина Шевченко померла, й йому прийшлося покинути школу, щоб доглядати за меншими. Коли ж батько знову одружився (того ж року), в хаті почалися часті сварки. Мачуха-вдовиця погано ставилася до чужих дітей, бо ж свої мала. 

Згодом, від другого шлюбу батька народилася ще одна сестра – Марія. А невдовзі (всього рік потому) Григорій Шевченко заслаб та помер. Мачуха переїхала назад до Моринців.

Тарас повернувся до школи, куди прислали нового дяка - Богорського. Той був дуже вчений, але лютий п’яниця. Ставився до Тараса він вкрай погано, хлопчина більше працював на дяка ніж вчився, але все одно був часто битий. Не витримавши знущань малий Шевченко втік від Богорського, й подався на пошуки вчителя маляра. По декілька днів він у вчителів з навколишніх сіл, до яких наймався в наймити. В той же час, Тарас познайомився з першим коханням - Оксаною, дівчиною яка була йому подругою, і яку він часто з теплотою згадував, в тому числі й в своїх творах.