"Гуси-лебеді летять..." і "Щедрий вечір" — це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам — Ганні Іванівні та Панасу Дем'яновичу.
Книги письменник написав, коли йому було вже п'ятдесят чотири роки. З любов'ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь ведеться від першої особи — це наближає читача до автора.
Михайлик, головний герой творів, — звичайний сільський хлопчик. Він жив у бідняцькій сім'ї, не мав змоги ходити до школи — не було у що взутися. Але його батьки дуже хотіли, щоб він вивчився, став людиною. Батько носив його до школи на руках.
І Михайлик порадував батьків: його прийняли відразу до другого класу, бо хлопчик сам вже навчився читати. Та й у другому класі він довго не засидівся...
"Щедрий вечір" — це опис життя Михайлика, учня четвертого класу.
Він дуже любив книги. Разом з дядьком Себастіяном їздив до сусіднього села в бібліотеку. Там учитель Дмитро Онисимович вибрав йому дві найтовщі книги. Одна з них — п'єси Шекспіра.
Із книжок Михайлик дізнався багато цікавого. І з'явилась у нього мрія — написати таку п'єсу, таку книжку, щоб там були і дядько Себастіян, і дядько Микола, й інші односельці. Хотів він, щоб його п'єси ставили . в театрі...
Першу п'єсу написав у четвертому класі... А потім — ще багато-багато книжок.
Мрія здійснилась — його п'єси ставлять у театрі.
Объяснение:
Котляревський творчо використовує різноманітні мовно-стилістичні засоби народної творчості і цим досягає своєрідного стилю своєї неповторної поеми. Значного комічного ефекту поет досягає під час створення гострих ситуацій та колізій. Він дає й неповторні зразки мовного комізму, наприклад
Вона без всякого обману…
Робила грішним добру шану,
Ремнями драла, мов биків;
Кусала, гризла, бичовала,
Кришила, шкварила, щипала.
Топтала, дряпала, пекла,
Порола, корчила, пиляла,
Вертіла, рвала, шпиговала…
Досягає Котляревський комічного ефекту і введенням до тексту поеми макаронізмів – найчастіше це механічна суміш латинізмів та псевдолатинізмів з українізмами:
Еней, к добру з натури склонний,
Сказав послам латинським так;
«Латинус рекс єсть невгомонний,
А Турнуспессімус дурак.
І кваре воювать вам мекум?
Латинуса буть путо цекум,
А вас, сеньйорес, без ума…
