Голодомор Одна з найстрашніх сторінок історії нашої держави. Навіть деякі війни так не губили людських життів, як штучно створений Голодомор.
Зараз ми живемо у 2013 році, в достатку та без турбот. І практично не уявляємо я к в період 1932-1933 рр. жили, а точніше виживали бідолашні люди.Дякуючи науковим фільмам та літературі, ми можемо трішки більше дізнатися про цю трагедію. Але, для чого ж сучасному читачеві література про Голодомор?
На мою думку, вона є досить важливою. Зараз ми живемо у вік достатку, ми маємо все, що нам заманеться А раніше люди не могли навіть шматка хліба з'їсти, так і вмирали голодними. Читаючи літературу про голодомор, ми стаємо свідками цього божевільного дійста, стаємо самі на місце тих, хто віддав своє життя, заради ситості своєї дитини. Ми бачимо страждання, горе, сльози, відчай, кров, смерть
Вона змушує нас задуматись над своїми вчинками, над своїм майбутнім. Тому, я вважаю, що дана література є корисною для людей будь-якого віку та статі, вона потрібна нам для того, щоб в деякі мірі спрямувати себе у правильне русло життя, знайти його сенс.
кажуть, що поет формується у дитинстві. маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш «мрії»). вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. однак у лесі українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: тільки дивно, що не принци. таємницею укриті. не вродливі королівни розум мій очарували. дівчинка гортала малюнки лицарських романів. її приваблювали не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “здайся! ”», а переможені. нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «убий, не ! » маленька дівчинка леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. можливо саме в них вона вчилася великої мужності. ця мужність знадобилася їй у житті, боротися з власною недугою та життєвими .
