Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
У поезії змальовано поетичний образ матері — берегині роду, символ чистоти, щирості, любові.
Окрім того, автор порушує тему прощання з батьківською хатою, з дитинством.
Цей момент переживає кожен, і він завжди тривожний і болісний. Упродовж усьогожиття терпкий щем серця буде нагадуванням про рідну домівку, батьків:
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю —
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І,звичайно, усе життя супроводжують нас материнські очі, сповнені любові, турботи, ніжності:
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
ОНО?
Відповідь:
погані (на мій погляд) вчинки:
1. підкоп під свинарник (хоч і з благородною метою будівництва метро);
2. випустили під час лекції у клубі пугутькало,
3. повісили на телевізійну антену старі дідові підштанники;
4. влаштували "тореадорський виступ" з коровою;
5. зірвали урок (наприклад, коли причепили дзвоник на шию цуценяті),
6. під час екскурсії до Києва втекли, щоб слідкувати за Бурмилом і Книшем;
7. ледве не побили термос з глобулусом;
8. проігнорували підготовку до екзамену;
9. влаштували ігри на баштані, влаштувавши при цьому безлад і знищивши досить велику кількість кавунів,
10. Ява обманув діда і втік на острів Переекзаменовки, не подумавши, про те, що якщо правда розкриється, дід буде переживати.
11. Стріляли з водяного пістолета по живих мішенях.
12. не підготувалися до спектаклю і мало його не зірвали
Пояснення:
