Чи є образ Мойсея алегоричним ?

Яким Сомко: 
“високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи”
«… розумом і славою взяв над усіма…»
«Щирий і незлобивий був лицар…»
 «Він тоді голосом чистим і поважним, мов у золоту трубу протрубив»
«…хоть і вмерли лютою смертю, да не вмерла, не полягла їх слава…»
Іван Брюховецький:
“…іде збоку чоловік середнього росту й віку, а за їм і по боках його ціла юрба усякою люду – і запорожці, і городове козацтво, і мішане, і прості мужики-гречкосії…Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота, да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловік простенький, тихенький. Ніхто, дивлячись на нього, не подумав би, що в сій голові вертиться що небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату. А як придивишся, то на виду в його щось наче ще й приязне: так би, здається, сів із ним да погуторив де про що добре да мирне. Тілько очі були якісь чудні – так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й читають ізпідтишка чоловіка…”
«…мізкує собі ледачий Іванець»

   Написати листа Яві та Павлуші та попросити розплутати таємницю пропоную так:
   Привіт, Яво та Павле! Пише вам учениця 6 класу Петренко Марічка. Я знаю, що ви справжні авантюристи та дуже безстрашні хлопці. Тож я хочу повідати вам страшну таємницю. Щодня я отримую листи, у яких невідома людина повідомляє мені про таємничі історії мого роду. Здається, що на моєму роду лежить якесь прокляття. Я дуже хотіла б дізнатись, хто ця людина і чи правдою є те, що вона пише. Сподіваюсь на вашу до Якщо беретесь за справу - пишіть.
   З повагою
   Марічка.