при першій зустрічі з ним він зображений як звичайним вуличним задиракою. це ми можемо зрозуміти з його мови та й сам юлько казав: “стефко це, стефко вус, соловій-розбійник з нашого двору.” але з деяким переживанням він віднісся до сороки з перебитим крилом. можна зробити висновок, що він тільки захищає своє ім’я і себе від інших і дає волю силі, серцю, думкам в різних життєвих ситуаціях. у главі ‘як усе було насправді’ стефко проявив себе справедливою людиною яка не пожертвувала здоров’ям іншої людини за ради інтересів юлька. це його і відрізняє від підступного ващука який не тільки хотів зробити зле сдавкові, а й не хотів забруднити своє ім’я.
"Наталка Полтавка"- твір пронизаний багатьма українськими традиціями, своєрідними діалектами. Мені подобається цей твір тим, що він дуже близький до нашого українського побуту, звичаїв. Цей твір показує справжніх українців. Герої - патріоти свого краю, які стикаються на своєму шляху з різними подіями та ситуаціями. Вони кохають, працюють, сумують, радіють, плачуть... Коли читаєш цей твір, то розумієш як жилося декілька століть назад. Як себе почували люди, як переживали ті чи інші негаразди свого життя. Ми прослідковуємо справжні українські традиції, які зараз уже, можливо, забуті. Тому, на мою думку, цей твір якнайкраще доносить нам усе українське, усе близьке нам особисто і українському народу вцілому
