Неформальне есе про івана франка даю все свои

Настала осінь, й небо затягнула хмарами,

Укрила ліс червоно-золотими барвами.

То свище, то затихне вітерець.

Якийсь художник візьме олівець,

Сяде десь посеред парку,

Візьме чистий аркуш у руки

Й почне шедевр малювати.

Поет в цей час все рими підбирає,

То закреслить щось, то знов напише.

Описує все те, що відчуває,

Коли на землю опадають листя вишні.

Там, за вікном, він бачить чудеса,

Поряд стоїть гаряча чашка чаю,

Останні у рядку слова: «Яка краса!»

Напише, й заново усе перечитає.

Для когось осінь радість принесе,

Комусь вона навіє сум.

По різному сприймаємо ми все.

Осінь – пора високих дум.

Объяснение:

Кожен в своєму житті мріяв про улюбленця. У когось це котик Мурчик, а у когось папужка Васько. В мене дома живе рибка на ім'я ...(вставте будь яке ім'я, яке вам до вподоби). 
... живе у своєму невеличкому акваріуму. Там в неї навіть є свій замок! Звичайно, декоративний. Коли вона хоче відпочити, запливає саме в нього. Сама риба має рідку породу під назвою аравана. Мені її подарував мій дядько, який приїхав з Америки. ... дуже гарна, хоча і має дивну зовнішність. Вона білого кольору, і її луска чудово переливається різними кольорами райдуги, як тільки хазяйка цієї, наче залізної броні, ворухнеться. Очі у ... не дуже великі і також білого, або навіть сіруватого відтінку. Що кумедно, так це те, що вони у неї біля самого верху голови. Виявляється, що в природі вони часто випригують з води, що б впіймати комаху. Вся її форма продовгувата та має досить не звичайний вигляд. Ви бачили коли небудь білий банан? Ні? А шкода, адже саме так можна описати цю породу. 
Часом ... припливає до свого замку та наче пригортається до нього. У такі миті здається, наче це білий сніжок пробрався скрізь воду і вкрив самотньо стоячий замок. Зазвичай таке буває у дощові дні. А в сонячний день ... під променями сонця виглядає, як вечірня райдуга. Вона повільно та поважно рухається у своєму царстві, рухаючи плавниками. Обожнюю гати за своєю улюбленицею! 
Коли мені сумно, я також дивлюся на ..., а вона, наче знаючи, що мені сумно поглядає на мене у відповідь. Це дає мені не аби який заряд енергією! А у особливі для мене моменти рибка ворушить своїми незграбними плавниками і стає схожою на жителя іншої планети! Це також дуже кумедно.Я з упевненістю можу сказати, що люблю свого улюбленця, як ніхто інший!