Образна характеристика головного героя "Інтермецо"

Вы будете смеяться, но всё что связано с Тарасом Шевченко и его «Кобзарём» напрямую связано с одним из методов захвата власти в чужой стране. Я подробно покажу это ниже мне в этом простой и логичный анализ прижизненных и последующих изданий его произведений.Что то странное творится и с «Кобзарём» и с его автором.При жизни Т. Г. Шевченко было несколько изданий «Кобзаря»:— первое, в 1840 году в Санкт-Петербурге, книга насчитывала всего 20 страниц;— второе издание было в 1844 году вместе с поэмой «Гайдамаки», под общим названием «Чигиринский кобзарь», и появилось исключительно потому, что сама по себе поэма «Гайдамаки» изданная в 1841-1842 году, почти не продавалась, а с 1844 года шла в «нагрузку» ко второму изданию «Кобзаря»;— третье издание было уже в 1860 году, уже после возвращения Шевченко из москалей (из солдат), обратно в Питер.Но вот что интересно, ни одно прижизненное издание «Кобзаря»  простому человеку посмотреть нереально! Даже фотокопии нормальной нет, что бы можно было посмотреть на каком же всё таки языке писал свои вирши нынешний «классик украинской литературы». Я даже больше скажу, даже посмертные издания «Кобзаря» практически отсутствуют до советского времени, а те что есть – почему то были составлены, отредактированы и переведены (!) во Львове (в то время Львов это не Россия, не Украина, а Австро-Венгрия!)!Хотя прямо о переводе трудов Шевченко не написано, а написано «выверено» по, внимание (!) «оригинальным рукописям Шевченко»!

Можна написати такі поради для родини Кайдашів:

      У творі «Кайдашева сім’я» конфлікти у родині визрівають на ґрунті розподілу грошей і майна. Сини старих Кайдашів ніяк не можуть вирішити, хто з них має отримувати більше благ. Через це родина знаходиться у постійній атмосфері ворожнечі та сварок. Як же досягти перемир’я Кайдашам?
     На мою думку, перш за все кожен із членів родини має усвідомити, що ніякі гроші і блага не можуть принести стільки щастя, скільки може надати сім’я. Вони повинні бути більш терпимішими до своїх близьких, боятися завдати шкоди їхньому здоров’ю.
      Кожен із Кайдашів перш за все – це індивідуальність. Усі вони різні, тому їхні плани на життя не сходяться. Через це також відбуваються сварки. Проте, якби усі Кайдаші усвідомили це, то вони б не примушували жити інших за своїм планом. І це б до зменшити конфлікти.
     Окрім цього, я б порадила дорослим Кайдашам менше втручатися у життя синів. Вони повинні змиритися з тим, що їхні діти вже дорослі, що вони мають свою родину. Проте матір та батько так і не змогли відпустити Лавріна та Карпа від себе.
Отже, щоб досягти миру у родині, необхідно навчитись поважати старших, слухати одне одного та любити членів своєї сім’ї. Якщо б Кайдаші дослухались хоча б цих простих істин, то у їхньому домі точно б запанували та злагода.