З`ЄДНАЙТЕ ПРАВИЛЬНО 1). Герасим Смотрицький.
а.Письменник-полеміст.

2).Петро Могила.
б.Латиномовний поет епохи Ренесанс.

3).Григорій Сковорода.
в.Композитор, випускник Києво-Могилянської академії.

4).Дмитро Бортнянський.
г.Видавець книг «Буквар» та «Апостол».

5).Святополк Фіоль.
д.Ректор Києво-Могилянського академії.

6). Франциск Скорина.
є. Засновник українського друкарства.

7).Іван Федоров.
ж.Ректор Острозької академії.

8).Павло Русин.
з.Філософ, поет, випускник Києво-Могилянської академії.

9).Лазар Баранович.
и. Український друкар, видавець 23 книг.

10).Самійло Величко.
і.Драматург, представник українського бароко.

11)Феофан Прокопович.
м.Літописець.

12)Іван Вишенський.
н.Поет, представник українського бароко.

Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так, мабуть, нам від Бога дано. Надзвичайно цікавою, таємничою, світлою і водночас трагічною постаттю в історії української пісенної культури є Маруся Чурай — легендарна поетеса-співачка з Полтавщини. Саме їй народ приписує авторство багатьох популярних пісень: «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Прилетіла зозуленька», «На городі верба рясна», «Засвіт встали козаченьки» та інших. За переказами, Маруся Чурай жила у І половині XVII ст. і була дочкою полтавського козака. Вона щиро кохала парубка Григорія Бобренка, але його мати була проти цього кохання. Маруся вірно чекала свого Гриця з війни, а він, повернувшись, послухався матері й одружився з іншою. Глибока образа і біль від зради найдорожчої у світі людини породили жадобу помсти в душі дівчини. Вона заварила зілля й отруїла Гриця, хоч у деяких переказах говориться, що хлопець сам випадково випив отруту, яку Маруся приготувала для себе. 

Непомітно робиться історія. На дрібному шматочку свідомо живе людина: у сьогоднішнім дні, бо вчорашній уже належить історії. А спереду й ззаду, минуле й майбутнє однаково криють віл людини свою істину. Так малими процесами, зміною днів і ночей творяться епохи, вимирають народи, росте і шириться культура. Все оновлюється і все старіє непомітно. Але вічною залишається пам'ять людська про тих, хто дбав про свій народ, про свою землю, про свою державу. 
В усій історії України немає людини, популярнішої за гетьмана Богдана Хмельницького, бо він перший рішуче повів козацьке військо до боротьби за волю народу і рідної землі.
Сподіваюся, що до