Підготуйте мультимедійну призентацію до однієї з вивчених історичних пісень на тему " Герой, уславлений у піснях "

  композиція  «дорогою ціною» «дорогою ціною» має особливу побудову. у коротенькому вступі письменник характеризує суспільно-політичне життя на україні в 30-х роках хіх століття, коли розгортаються події, змальовані в оповіданні, а також згадує про ще давніші події з історії боротьби українського народу за свободу і незалежність. коцюбинський висловлює свій погляд на життя народу як на «віковічну боротьбу двох станів, панського і мужичого». вступ до оповідання є нам краще зрозуміти ідею твору. далі в п’яти частинах твору послідовно розгортаються події. в заключній частині оповідання письменник показує самотнє життя уже старого остапа через багато років після смерті соломії. вступ і закінчення, таким чином, є ніби своєрідною історичною рамкою, що охоплює зображені в творі події. вступ (експозиція)  — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух. i частина  — втеча остапа і соломії від  пана. це  зав’язка сюжету. ii частина  — переправа через  прут  і поранення головного героя. iii частина  — перебування остапа у плавнях, пошуки соломією порятунку. поєдинок юнака з вовком. iv частина  — головні герої у циган, арешт остапа. v частина.  кульмінацією  повісті є спроба соломії визволити коханого з-під турецької варти.  розв’язка твору  — загибель головної героїні. епілог  — старий остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою. експозиція-вступ. це ніби заспів, який потім конкретизується в типових людських долях, образах, подіях, пейзажах тощо. у вступі твору коцюбинський розповідає про підневільне рабське життя селян-кріпаків, їх самовіддану боротьбу за волю, знайомить нас з формами цієї боротьби (втеча від панів на вільні степи дунаю), з місцем дії. вступ оповідання «дорогою ціною» показує читачеві середовище, в якому формувалися герої твору, психологічно готує читача до вчинків остапа і соломії. зав’язка: втеча остапа від пана і панщини як наслідок конфлікту між кріпаком і паном (пан хоче покарати героя за бунтарство, остап вирішує втекти). розвиток дії:   наступний епізод — злигодні героїв твору під час втечі, сутички з прикордонною вартою, турецькою поліцією. кульмінація:   соломія вирішує силою звільнити остапа з-під з турецької варти. сутичка з турецькою вартою. розв’язка:   загибель соломії, що завершує розвиток конфлікту в боротьбі героїв за волю. сюжетні лінії  «дорогою ціною» — відтворення історичної епохи в оповіданні; — боротьба героїв за волю і власне щастя; — щире почуття кохання між остапом і соломією. м. коцюбинський на основі глибокого вивчення життя кріпаків початку хх ст. за творчої уяви написав захоплююче оповідання «дорогою ціною». усі події та герої правдиві, типові. типовість у цьому творі виявляється в реалістичному змалюванні життєвих фактів і характерів кріпаків першої половини хіх ст., які письменник подав узагальнено. втілені вони в індивідуальних людських долях соломії і остапа — привабливих героїв, які діють у конкретних історичних обставинах. оповідання «дорогою ціною» м. коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. а ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів. своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».

Відповідь:

«Чи не той то хміль» аналіз (паспорт)

Автор невідомий

Назва «Чи не той то хміль»:

Жанр: історична пісня.

Рік написання/видання приблизно 1649

Літературний рід: ліро-епочний твір

Тема оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Ідея  уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.

Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.  

Композиція  Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем. Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води. Кульмінація: перемога над ворогом. Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».

Художні засоби Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». Епітети: «Золота Вода», «хороша врода». Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду». Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи». Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?». Гетьмана Богдана Хмельницького показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем який у боротьбі спирається на широкі народні маси що підтримують його На другому плані в пісні – поляки-загарбники які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Історичною основою пісні «Чи не той то хміль» стала перша перемога козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648—1654 рр. битва під Жовтими Водами. Проти війська Речі Посполитої виступили козацькі загони та їхні союзники-татари. Тріумф під Жовтими Водами надихнув український народ на звитяжну боротьбу проти соціального та національного гноблення, уселив упевненість у звільненні з неволі. У кожному рядку пісні відчувається захват Б. Хмельницьким: ляхів рубає, не один лях лежить головою в воду. Пісня ідеалізує гетьмана, бо бачить у ньому захисника народних інтересів. Автор уболіває за свого улюбленця й закликає його бути обачним: Не пий. Хмельницький, дуже Золотої Води, тобто не заспокоюйся, пильнуй. Силу й відвагу Б. Хмельницького змальовано гіперболізовано, він не боїться 40-тисячного польського війська. Що ж робить його таким упевненим у своїх силах? Підтримка козацького війська та союзників-татар: За собою великую Потугу я знаю. Іще й орду татарськую За собой веду. У пісні змальовано ганебну втечу польського війська, смерть ворогів. Ці рядки звучать сатирично й виражають зневажливе ставлення народу до загарбників: втікали вражі ляхи — Погубили шуби…. лежать після бою, вищеривши зуби, їли ляхів собаки І сірії вовки. Ось така помста народу своїм кривдникам.

Пояснення: