інтригуючи сюжет, тонкий гумор, яскраві постаті маленьких героїв — ось прикмети художніх творів для дітей ярослава стельмаха.у повісті «химера лісового озера» автор змалював шукачів пригод, романтиків митька та сергія. хлопці влітку зібралися до митькової бабусі, щоб ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу. та сталася подія, яка змінила всі плани цих допитливих хлопчаків. вони почали готуватися до зустрічі з чудовиськом, що живе в озері. хлопці сміливі, відважні, не кожен би залишився на ніч біля озера. щоправда, їм теж було страшно, і вони не соромляться в цьому признатися: «лізти хотів, але боявся — страх один», «і я боявся. аж тремтів».митько і сергій цілий місяць відчували себе дослідниками, слідопитами, шукачами. вони бігали до бібліотеки, прочитали багато цікавого про стегозаврів та археоптериксів. бабуся не могла нахвалитися хлопчиками: «тихі, сумирні, слухняні, посидючі. а книжки як люблять! це ж щастя — таких діточок мати».хлопці дружелюбні, вони не образилися на василя, який хотів їх обдурити і налякати. навпаки, подякували йому за те, що влаштував їм такі цікаві канікули: «ми відкрили для себе такий світ, який тобі, васю, і не снився».а попереду у хлопців був ще цілий літній місяць, не менш цікавий і переповнений новими подіями.
Експресіоністська образність в українській літературі. (Сучасні літературознавці зазначають, що уперше термін вжито у 1911 році німецьким поетом Г. Вальденом, але в українській літературі риси експресіонізму з’явилися у 20-ті роки XX ст. у творчості А. Головка, Миколи Хвильового, М. Куліша, а далі Д. Павличка, Л. Костенко, І. Драча. Але одним із перших засоби експресіонізму використовує В. Стефаник.)
Використання засобів експресіонізму у творчості В. Стефаника. (Експресіонізм — це така течія у модернізмі, яка базується на емоційній виразності, особливій загостреності зображувальних засобів з метою впливу на читача. Цій течії притаманний соціально-критичний пафос.)
Протест проти соціальної несправедливості і засоби імпресіонізму. (Горе селянина, його соціальну незахищеність зображено «коротко, сильно і страшно» і в новелі «Камінний хрест», і в новелі «Новина». Засобом імпресіонізму у творчості Стефаника є перш за все б побудови сюжету, у центрі якого виразна гротескна деталь. У новелі «Камінний хрест» — це гой самий хрест, який воздвиг Іван Дідух собі й дружині ще за життя. 1 цей хрест набуває значення символу, який виражає головну думку сильно й експресивно: жити у такому суспільстві неможливо, але й без Батьківщини — не життя. Вчинок Гриця Летючого з новели «Новина» приголомшує одразу: вбив власне дитя з любові й жалості, бо не міг бачити, як умирає дитина з голоду. Гротескність події покликана вплинути на почуття читача, змушує замислитися над соціальною несправедливістю.)
Експресіонізм у антивоєнних новелах. (Одним із прийомів експресіонізму є емоційна організація монологічного мовлення. Саме цей прийом бачимо у новелі «Сини», де сюжет, на перший погляд, абсолютно реалістичний, але постає він не у хронологічній послідовності і має на меті не зображення типового характеру в типових обставинах, а дорівнює події внутрішнього бутл’я подіям зовнішнім. Відтак єдиною реальністю залишаються емоції та переживання головного героя, майстерно передані через градацію почуттів, висловлених героєм у різкій емоційній формі. Емоційно несподіване сприйняття світу, де точаться війни, зображене через дітей, як у новелах «Діточа пригода» або «Піступка». Експресивна виразність авторської думки досягається саме таким чином.)
Новела — особливий жанр. (В. Стефаник використовує найчастіше саме новелу, бо цей жанр у короткій формі може передати дуже виразно авторську думку, адже для цього жанру не існує диктату сюжету. А для експресіонізму сюжет, його форма має підпорядковане значення. Головне — форма впливу, форма подачі думки.)
Вражати — значить спонукати до думки та дії. (Усі новели В. Стефаника у центрі уваги тримають особливу подію або вчинок, які вражають, навіть приголомшують своєю трагічністю. Мета автора — вразити, змусити до дії. Робить він це часто саме засобами експресіонізму — особливою емоційно виразною манерою зображення подій, які мають важливе значення не лише для головних героїв.)
