Тарас Шевченко написав поезію «Садок вишневий коло хати…», у 1847 році знаходячись під слідством в камері-одиночці Петропавловської фортеці. В ті сумні дні самотності та очікування вироку, він загадував мальовничі картині рідної України. Також її чудову природу, мирних, працьовитих, доброзичливих мешканців. Поет не знав, чи побачить він ще землю свого дитинства.
У фортеці, в травні, можливо під враженням від прогулянок на тюремному подвір’ї, поет створив один з найбільш сонячних, життєрадісних своїх віршів – «Садок вишневий коло хати». Він увійшов до поетичного циклу «В казематі».
Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.
Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю.
Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.
Жанр: пейзажна лірика; цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику Я. Степовим.
Сюжет: Вірш містить опис мальовничої краси весняного надвечір’я на Україні. Тихі сутінки віддзеркалюють гармонію почуттів, спокійну радість буття простої селянської родини.
Певне місце у творі займає зображення гармонії материнства, у поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов’язків: вона вечерю зготувала, доньку навчала, дітей спати повкладала. І все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.
Вірш - світовий шедевр пейзажної лірики. У поезії перед нами, наче наочно, постає вечір в українському селі. Поет змальовує ідилічну картину простої, небагатої, але щасливої селянської родини за вечерею. Поет зображує її з такою зворушливістю та майстерністю, що зорові та слухові образи стають майже живими для читача: «Хрущі над вишнями гудуть…».
Любов до рідного краю та туга за ним до поетові показати велику гармонію рідної землі, красу та поетичність життя простих, роботящих людей.
Про цей вірш Т. Шевченка літературознавцями написано багато досліджень. Надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. Вражає те, що написаний він за похмурими тюремними ґратами.
Якою ж сильною була туга поета за рідною Україною, яка багата уява, щоб створити такий вірш!
Чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? Про це мріяв усе життя й сам Шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися.
Вірш став "візитною карткою" України — квітучої, мирної, співучої та доброї.
Объяснение:
Творчість Лесі Українки стала для української літератури XIX століття свіжим струменем модерністських тенденцій, що дадуть свої плоди вже у XX столітті. З її поезією пов'язане утвердження в українській літературі нових естетичних цінностей, розрив зі старими закостенілими традиціями і водночас використання найцінніших здобутків української та світової літератури.
Віктор Петров, видатний український прозаїк, філософ та культуролог, оцінював "Лісову пісню" як "спробу символістичного відтворення міфу про природу, що, перебуваючи в становищі одриву, перемагає цей розлад і повертається до первісної єдності людського й стихійного". Як розуміти цей вислів, і чи можна розкрити його, зосередивши свою увагу на особливостях творення й розвитку образу Лукаша? Мені здається, що так. Оскільки саме цей образ являє собою яскраве поєднання двох начал: природного та реалістичного, людського. Натура Лукаша двоїста, що притаманно, мабуть, кожній людині. Образ його неоднозначний і тому трагічний.
Ми зустрічаємося з Лукашем вперше, коли він грає серед лісу на сопілці. Здається, що це звичайний сільський парубок, однак його потяг до музики відкриває в ньому здатність розуміти духовну красу. Можливо, саме тому так тягне до нього Мавку Лукаш же через спілкування з Мавкою вчиться бачити світ новими очима. Йому раптом відкривається прихована до цього часу краса усього в природі, він бачить заново березу, вербу, розуміє, що вони живі. Лукаш раптом дізнається, що в природному міфологічному світі, в якому живе Мавка, діють зовсім інші закони, що тут слово не позначає якусь річ чи поняття, а є сакральним символом, який може перетворити все навкруги. Усе в цьому світі живе, усе має свій голос. Мавка говорить йому: "Німого в лісі в нас нема нічого". Але така сила слова накладає величезну відповідальність на того, хто його вживає. Тому що, порушивши своє слово, ти здатний пробудити злі сили природи, надати їм влади над собою. Чи готовий Лукаш до такої відповідальності? Чи усвідомив він її вповні?
HP
Ноутбук HP Pavilion Gaming 15-bc504ur (7DT87EA) Black Суп...
16 999 грн
Топ продаж
Дивіться також
"Лісова пісня" (повний текст)
"Лісова пісня" (скорочено)
Як ви можете визначити тему та ідею "Лісової пісні"? (та інші запитання)
Біографія Лесі Українки
Купить Red Dead Redemption 2. Поринь у світ Дикого Заходу!899 грнКупить Легко підлаштовується під зріст вашого малюка!2 360 грнКупить Футбол для дітей Майже справжній чемпіонат світу!2 430 грнКупить Мангал Гроно-Трейд Чемодан на 8 шампуров399 грн
Лукаш, подібно до дядька Лева, живе не тільки побутовими інтересами, тому він є певною мірою відірваним від людського світу, тому його сприймають як дивакуватого, адже громада клопочеться повсякденними проблемами. Недарма ж мати час від часу картає сина, що він занадто захоплюється нікому не потрібною музикою. Лукаш фактично стає перед проблемою вибору. Він мусить вибрати або свою душу, або своє місце в соціумі. Лариса Залеська-Онишкевич так пише про це: "У творах Лесі Українки, мабуть, більше, як в інших українських письменників, дуже прикметним є те, що герой твору опиняється в ситуації вибору дії: компроміс або зрада власних принципів неминуче призводять до трагедії. Її герої звичайно неконформісти, особистості, що шукають гармонії між своїм внутрішнім світом та зовнішнім, навколишнім..." Дійсно, в "Лісовій пісні" такою є Мавка. А от Лукаша проблема вибору ламає, бо він не така сильна особистість. Тому він зраджує себе самого, зраджує Мавку, здається, зовсім нищачи її красу і природну силу:
