Тема та Ідея віршів Олександра Олеся: Лебединій зграї
Ні, забуття не дасть мені й сама природа…
Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні
В болотах жаби рай знайшли
О ніч чудова і чарівна!
Солов'єва пісня ллється,
Коли я вмер — забув, не знаю
На чужині
Моїй матері

Софійка , дівчинка що навчається в 7-В класі і закохана в свого одноклассника Вадима Кулаківського . Софійка порівнює себе з русалонькою з казки Г.К.Андерсена , тому що кохає не взаємно . Після того як вона дізналася про прокляття роду Кулаківських вона вирішила зняти прокляття . В цьому їй до сімейні коралі та чарівна шафа . За до шафи та старий фотокарток Софійка переміщалася в минуле , а також потім побачила майбутнє. А за до коралів вона могла ставати не видима . Це оповідання навчає тому , що прокляття ніколи не винне , все залежить від людини. Якщо людина добра , то ніяке прокляття тут не зашкодить !

За часів козаків жила одна сім'я : дід, батько й мати, син і дочка. Під час татарської навали батьків і дідусів вбили, молоду дівчину забрали в полон, а її брат сховався. Як пройшла навала, то брат дізнався, що його сестру забрали татари. Він взяв зброю і коня і вирушив за сестрою. Під час мандрівки його спіткало багато небезпек: не раз здибувався з татарами, у степу, по якому він ішов, чатували хижі звіті... Щоб дізнатись, куди татари повели ясир, не раз приставав до козаків, з якими спільно боровся проти татар. Нарешті, через великі труднощі він дібрався до Криму. Але й тут він довго пробув, шукаючи свою сестру. Знайшовши, він викупив її і повернувся з нею додому.