важко описати що таке щастя взагалі. це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших
хоч трішки кращим.
у оповіданні олекси стороженка “скарб” щастя само прийшло до лежня павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення павлуся. а от в оповіданні “цвіт щастя” б.лепкого
маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. вже сам пошук робить його
щасливим.
Объяснение:
Крилами, які тримають людину на землі, є чесність і щирість, поривання і вірність у коханні, довіра і щедрість, працьовитість і надія на краще життя, поетичність і мрії, тобто усе, чим сповнене наше життя. А ось існування безкрилої людини, яка не прагне до кращого і не вміє мріяти, залишиться сірим і нецікавим. Саме це й стверджується у поезії «Крига на Одрі», яка побудована на чіткому і короткому вираженні поетичної думки, на протиставленні та переліченні.
Знайомлячись з поезіями Л. Костенко, я й сама замислилася над тим, що ж таке – людські крила. На мій погляд, такі крила є у кожного з нас, і чим доросліше стає людина, тим більше розкриваються її крила, але їх треба відчувати, ними треба вміти користуватися. Та для чого ж людині крила, якщо вона не літає? Крила ці – можливість піднятися якщо не над землею, то духовно. Крила людські – це прагнення та бажання, наполегливість і цілеспрямованість у будь-якій справі. І кожен з нас повинен використовувати крила для самопізнання і самоствердження, для подолання життєвих труднощів і розвитку кращих душевних якостей.
