Що, на думку Брякуса, потрібно для перемоги?

Так досить?
9 березня 1814 рік – народження в с. Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія кріпака

1816 році сім’я Шевченків повернулася до села Кирилівка

1823 року від тяжкої праці й злиднів померла мати Катерина

1824 Тарас чумакував з батьком.

1825 помер батько Шевченка, а Тарас пішов у найми до дяка Петра Богорського, який прибув із Києва, але скоро Тарас втік.  Він наймитував і «вчився» малярства

1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у Вільшаній (Звенигородського повіту на Київщині). Служив в Енгельгардта

Осінь 1828-початок 1831 — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні

1831 року Шевченко з Енгельгардтом їде до Петербурга, віддав його в науку на чотири роки до живописця Василя Ширяєва

22 квітня 1838 – викуплений з кріпацтва (завдяки Карлу Брюллову і Василю Жуковському за 2500 рублів).

1838-1845 рік – став студентом Петербурзької академії мистецтв, а там — улюбленим учнем Брюллова

1839 року Тарас Шевченко захворів на тиф.

1840 року – вийшов “Кобзар” (8 поезій).

1839 – 1841 – працює над поемою “Гайдамаки”.

1841 – поема “Гайдамаки”.

1843 – Шевченко приїздив на Україну.

1845 – написано п’ять поем :”Кавказ”,”Єретик”,”Великий льох”,”Наймичка”, “І мертвим, і живим…” та “Заповіт”.

5 квітня 1847 рік – Шевченка заарештовано і відправлено до Петербурга.

Осінь 1847 – у вогких казематах Орської фортеці Шевченко захворів на ревматизм.

1848 рік – брав участь в науковій експедиції для вивчення опису Аральського моря.

1848-1858 – військова служба, в Окремому Оренбурзькому корпусі.

17 жовтня 1850 – переведено в  Новопетровське  укріплення.

2 серпня 1857 – поета було звільнено.

1858 рік – було видано дозвіл про виїзд на Україну.

Літо 1859 – Тарас Григорович поїхав на Україну, в рідне село Кирилівку.

1860 – Вийшов з друку «Кобзар» Шевченка.

10 березня 1861 рік — Шевченко помер. На кошти друзів його було поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.

22 травня 1861 рік – тіло Кобзаря перевезене на Україну і перезахоронене в Каневі на Чернечій горі.

Сашко з Софійкою зупинили прокляття, врятувавши Катрю із її сім'єю. Дід Толя повернувся до сім'ї написавши лист про те, що з цим бізнесом у нього трапився провал у пам'яті і він геть забув про сім'ю. Бабуся сердилася, але коли вона у письмі прочитала, що він, дід Толя, який був сиротою, згадав про те, як його виховувала бездітна, добра Катерина. Оскільки Катерина загинула 50 років тому (а її Софійка з Сашею врятували), бабуся термін "провал у пам'яті" сприйняла буквально і таки ла "склєрозика", як вона зрозуміла.