Чому леся червань не стала дружиною Якима Сомка?

Як на мене, то в наш час живе спілкування стало розкішшю. Люди забули про зустрічі один з одним та розмови за чашкою чаю або кофе. Але інтернет листування не таке погане, як багато хто думає.

По-перше, віртуальне спілкування дозволяє побачити і поговорити з людьми які знаходяться далеко від нас. Наприклад, у романі Януша Вишневського "Самотність у мережі" головні герої кожен день листувались в інтернеті, згодом стали близьким людьми, хоч і ніколи не бачилися віч-на-віч.

По-друге, інтернет не замінить повноцінного спілкування. Віртуальне життя не подарує радості від реальної зустрічі, погляду чи дотику близької людини. Наприклад, моя подруга познайомилася з хлопцем з іншої країни. Вони цілий рік спілкувалися в інтернеті, але тільки коли зустрілися в житті, зрозуміли, що кохають одне одного.

Отже, спілкування онлайн дарує нових близьких незважаючи на відстань, але не потрібно забувати про справжнє спілкування, інтернет його ніколи не замінить.

Вірші – вони і матеріалізована скорбота, і безжурна радість, зважаючи на те, нащо ти видобуваєш із піхов той двобічний меч? Перші поетичні твори – звісно, під впливом Тараса Шевченка – Микола Вороний склав у юності, ще навчаючись у Харківському реальному училищі, а ось друкуватися “амбасадор європейської поезії в Україні” почав лише у 1893 р. Першим опублікованим віршом стала в львівському часописі “Зоря” мініатюра “Дівчина” (“Не журись, дівчино”), створена в народнопісенній манері й присвячена активістці київського літературного гуртка “Плеяда” Людмилі Старицькій, доньці Михайла Старицького та племінниці Миколи Лисенка. Той зразок інтимної лірики відомий тепер виключно літературознавцям.