Як популістські висловлювання, які ми знайшли в тексті, вплинули на ваше сприйняття гетьмана?

Відповідь:

- Наталю, як там в Франції?

- Непогано, тільки сумую за домом.

- Хіба тобі там погано?

- Та ні, все чудово. Я навчаюсь, знайшла нових друзів, побачила чудові краєвиди... Тільки сумно мені без українських світанків, різноманітних рідних запахів і без рідної мови. Повсюди чується лише французька, бо французи - великі патріоти.

- Але ж французька найгарніша мова у світі! Я би багато віддала, щоб опинитися на твоєму місці.

- Так, французька і справді гарна, але наймелодійнішою і найкращою може бути тільки рідна мова, якою тобі співали колискові і читали казки. Зараз, опинившись в іншій країні я це зрозуміла, і можу зробити лише один виняток: наша солов"їна мова - це скарб. І я страшенно пишаюся тим, що я українка.

Пояснення:

Вийшло не так як я уявляла, але це вже 5 прохання скласти такий діалог)

Там 1 главный герой и он пастушок (имя не помню)  в один день  когда пастушок пас овечек то одна убежала и он погнался за ней. А потом он упал в яму где  жили яяни которые строили свои башенки и знали только 1 слово- я. в городе были ворота но они были закрыты и по пророчеству открывались только тогда когда кто-то говорил слово которое знают все (и яяни) но не часто им пользуются.  про это ему рассказал старик который был простым человеком  и тоже как пастух упал в эту яму. пастушок предложил старику пойти вместе с ним но на это старик сказал что он уже слишком стар и не сможет выбраться. тогда пастушок взял старика на спину и пошёл к вратам. он их попросил открыться да так вежливо, что врата распахнулись и пропустили пастушка.
А когда он вылез то вместо старика обнаружил на спине мешок с картошкой.