До ть)) будь-ласка
2. До підрядних належать усі сполучники рядка
а) але, також, коли, тому що;
б) щоб, ніби, коли б;
в) хоча , та , поки, нібито;
г) проте, що, щоб;
4. Допущено помилку в написанні частки зі словом у рядку
а) щось би краще зробив;
б) усе ж таки написав;
в) ходи-ж зі мною;
г) якось-то запитав
5. Частку НЕ потрібно писати окремо у реченні
а) З лісу лине не/сміливий голосок.
б) У процесі еволюції з"явились види не/літаючих птахів..
в) Вода не джерело життя, вона - саме життя.
г) Не/нависний ворог вдерся в рідну хату.
6. Похідний прийменник потрібно писати з дефісом в рядку
а) прокинутись по/серед ночі;
б) Україна по/над усе;
в) стояти на/впроти входу;
г) виринати з/під хмар

Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть. Образи хлопців, товаришів Софійки- Софійка була закохана в однокласника — красунчика Вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою. Сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб до матері прогодувати сестричок. Вадим зневажає Сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. Саме Сашко в усьому підтримував Софійку, допоміг їй позбавитися привидів.

Лірична пісня супроводжує людину все життя, вона органічно злилась з народним життям, щедро насичена побутовими фактами» (Михайло Грицай)

Родинно-побутові пісні - це ліричні поетично-музичні твори, у яких відображено почуття, переживання, думки окремої людини, пов'язані з її особистим життям, сімейними проблемами й подіями, родинними стосунками.

Тематично родинно-побутові пісні поділяють на чотири групи:

- пісні про кохання;

- пісні про сімейне життя, родинні стосунки;

- пісні про трагічні сімейні обставини;

- жартівливі пісні.

Объяснение: