ніхто не баче, як сирота плаче» (народна мудрість) (за оповіданнями про дітей б. грінченка)
проблема любові і щастя людини у новелі в. винниченка «момент»
чи варто виправдовувати чіпку? (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)
трагікомічне звучання образу головного героя комедії і. карпенка-карого «мартин боруля»
мої роздуми над повістю «кайдашева сім’я»
чи легко бути лідером? (за драматичним етюдом о. олеся «по дорозі в казку»)
збірка і. франка «з вершин і низин» - важливий етап у розвитку української поезії
змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім’я»
вічна тема у мистецтві - тема влади землі над людиною
« було байдуже, чи він українець, чи полян» (характеристика образу єремії вишневецького)
порівняльна характеристика карпа і лавріна з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»
фольклорно-етнографічна основа повісті м. коцюбинського «тіні забутих предків»
образи селян в повісті «fata morgana» m. коцюбинського
твір-мініатюра про
чому лаврін і мелашка стали сварливими, дріб'язковими людьми
семантика образу омелька кайдаша з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»
мавка із драми-феєрії «лісова пісня» - мій улюблений літературний персонаж
не роби іншому того, чого не бажаєш для себе
мій улюблений твір (м. коцюбинського «intermezzo»)
марійка та івоніка - втілення цінностей народної моралі (за повістю о. кобилянської «земля»)
яку сім’ю я сподіваюся мати в майбутньому
«і все-таки до тебе думка лине» леся українка
оповідання і. франка про дітей та школу
проблема життєвого вибору (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)
камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою в. стефаника «камінний хрест»)
образ чоловіка у прозі панаса мирного
трагедійність образу марії ляшнівської, головної героїні драми в. винниченка «гріх»
навіщо потрібно вивчати мову сучасній елайзі дулітл? (твір-роздум)
мої враження після прочитання драми «украдене щастя»
«чайка» - символ вбитого кохання
Характеристика Славка Беркути .
Славко Беркути хотів увійти до збірної і не порушувати присяги. У вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. Він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. Це заняття зміцнило його і частково загартувало характер.
Його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. Саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». Він так готував хлопця до складності життєвих обставин
Вік:
,Учень 7–8 класу ,
Місце проживання:
Місто Львів ,Стосунки з батьками :
Добрі, довірливі, співчутливі,
Ставлення до друзів:
Товариський .
Улюблене заняття:
Фехтування, спелеологія
Стосунки з природою:
Захоплений природою, бачить в усьому таємниці, любить їх відкривати, цікавиться печерами
Вчинки:
Знаходить собі заняття, багато займається самореалізацією, страждає через «недовіру» однокласників
Риси характеру:
Добрий товариш, знавець природи, борець за правду, готовність долати труднощі
Ставлення автора:
Захоплення від вміння самореалізовуватися.
