Символічно місткі художні деталі<<зелені луги>><<щебетаня дібров>><<незрадлива усмішка
використовує А малишка у тварі

ответ:Цитати до образу Міхи Голого

Объяснение:

"Перед ним стояв підлі­ток з давно непраним волоссям і нечесаним  одягом (можна навпаки, але від цього нічого  не зміниться)..." "Назустріч їм біг обірванець, за яким  гналося троє дядьків. “Злодій! Тримай   зло­дія!” - кричали задні." "- А що я мав робити? - шморгнув носом  малий. - Казати, що другий день нічого не  їв? Ото насмішив би цих ґевалів. Диви, як  роз’їлися на білому хлібі! - глянув він зло у бік, де вже зникли три справді немаленькі  постаті." "- Ти диви, яке цабе! - усміхнувся ву­ сами вуйко Микульця. - Ми думали, що  ти - голодранець. А виявляється - перша  людина на вокзалі." "- От типчик! - сплюнув вуйко. - Зло­ дюжка на злодюжці. Одне слово, столиця!"

Докія з твору "Каторжна": 

"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"

"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."

 Докія з твору "Земля": 

"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."

"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."