Міхаель Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» Дати письмово відповіді на питання по змісту твору.
Пишіть лише відповіді.
«Відгадайте країну чи місцевість за її описом»
1.«Вона була геть крихітна, особливо коли порівнювати її з іншими країнами та континентами... На її теренах умістилося б хіба дві наших кімнати, проте на весь край здіймалась одна гора з двома вершинами, однією високою й однією трішки нижчою. Навколо гори звивалися різні дороги з маленькими мостами.»
2.«Зроду він не бачив такої краси... Там були дивовижні дерева й квіти, які мінилися небаченими барвами і вражали химерними формами, проте, як це не дивно, всі вони, здається, були прозорі, мов якісь вітражі... де-не-де зміїлися річки, над якими вигиналися вишукані, тоненькі містки з порцеляни. Деякі з містків мали чудернацькі дашки, на яких висіли тисячі маленьких срібних дзвоників, виблискуючи у вранішньому світлі...»
3.«... непрохідні джунглі, де росли строкаті скляні дерева, зміїлися ліани й вабили око екзотичні квіти. Крізь прозорі дерева прозирали сонми дивовижних тварин... Тут, наприклад, пурхали гігантські
метелики завбільшки з широку парасольку від сонця.»
4.«Усі гори, як одна, були в червоно-білу смужку, тільки в кожної з них ці смужки йшли по-своєму - в однієї вздовж, в іншої поперек, у третьої - по діагоналі, або на хвилястий штиб, або зигзагом; траплялися серед них картаті або й ще вкриті геть химерними візерунками.»
5.«Все тут було кам’‎яне: знизу - суцільний червоний камінь, гладкий, як асфальт, згори - нависають неприступні скелі, крізь які не проб’‎ється жоден сонячний промінь, а в самісінькому кінці ... світиться призахідне сонце, офарблюючи пурпуром потріскані кам’‎яні стіни.»
6.«Навкруги самий пісок, камені й галька. Десь на крайнебі на тлі сутінкового неба чорнів силует гігантського кактуса, відростки якого здалеку нагадували п’‎ятірню...» (Край Світу)
7.«... дорога доведе вас до величезної брами... Тут найтемніше місце, навіть у ясні сонячні дні ... тут панує суцільна пітьма.»

вся длина, лицо ужасающей опасности, источник, ручеек, сбор, электрический угорь, контрабандист наркотиков, малярия, враждебные племена, Острозубый кайманский крокодил, истинное вдохновение, бывший армейский капитан, экспедиция в джунгли, вырубка лесов, повышение осведомленности общественности, захват внимания, отправление, поднимающие волосы моменты, яма гадюки, рой ос, инъекция антибиотиков, лесной работник, натянуть лук, добраться до места назначения, рухнуть от истощения, чудо природы, сохранить, любой ценой

Мәтінді мұқият оқып, мазмұндаңыз, ондағы тірек сөздерді, негізгі және қосымша

ақпараттар мен көзқарастарды табыңыз.

мәтін:Екі дос

Ертеде, ел арасында жаугершілік жиі болған кезде қазақтың екі жауынгері төс

қағысып, дос болады.

Бірде әскерлер бір өзеннің бойына шатыр тігіп дамылдайды. Сонда тұтқиылдан

жаудың қаптаған қалың тобы шабуыл жасайды. Тонаған мал-мүліктерін тиеп кетеді. Қолға

түскен қазақ жасағын айдап әкетеді.

Әлгі екі достың біреуі жау қолына түседі. Досының қолға түскенін естіген екінші батыр

күздің қара суығын елеместен өзенді малтып өтіп, жау жатқан жағаға келеді. Анталаған

жау әскерлері оны тарпа бас салады. Жауынгер өзін қолбасыларына алып баруын өтінеді.

Алып барған соң, ол жаудың қолбасына:

- Мен қолдарыңа түскен бір жауынгерге құн төлеп, сатып алуға келдім. Менің оған

айырбасқа берер мал-мүлкім жоқ. Бір-ақ нәрсе беремін. Ол - өзімнің өмірім. Досымды

босатсаңдар, ол үшін өзімнің өмірімді қияр едім, - дейді.

Қолбасы ойланып отырып, оны сынамақ болады да:

- Жарайды, мен сені қыршыныңнан қимай-ақ қояйын. Маған сол өміріңнің бір бөлшегін

ғана берсең болды, - дейді.

- Ол не? - деп сұрайды досын құтқаруға келген жігіт.

- Маған сенің көздерің керек, - дейді қолбасы.

- Ол да болсын, көзімді ал да, досымды босат, - дейді жігіт. Ол бұл сыннан сүрінбей

өтеді.

Әлгі жауынгер тұтқыннан босанған досының иығына қолын артып, зағип күйі қуана

күлімдеп келе жатады. Мұны көрген жаудың қолбасшысы: «Мұндай ерлері бар халықты

тұтқиылдан келіп, қапыда бас салған жағдайда болмаса, бетпе-бет ұрыста жеңу өте қиынға

соғар»,- деп түйе

Сліпе прагнення до наживи - справжнє горе людей. І цьому існує багато літературних реальних прикладів.  Згадаймо твір Карпенка-Карого "Сто тисяч", головним героєм якого є Калитка - жадібна на гроші людина. Він опинився під владою грошей, забувши про своїх рідних, нехтуючи здоров'ям своєї дружини, щастям власного сина. Хоча Калитка був досить забузпеченим, він пагнув більшого і навіть був готовий піти на протиправний обман, купивши фальшиві гроші... Що ж, доля покарала його, і безталанний селянин залишився взагалі ні з чим. 
Гроші однозначно руйнують людську душу - ось до якого висновку підводить нас автор твору. Стаючи метою нашого життя, вони відбирають його, і треба мати не аби яку силу волі для того, щоб не опинитися під владою грошей.