Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.
Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.
Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.
Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.
У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.
О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.
Розглянемо питання про роль краси в житті людини. Може бути, краса - якась абсолютна величина, яка гарантує успіх у спілкуванні? Не закладена вона самою природою?
Здавалося б, для цього висновку є підстави. У ж е в два р о д а дев'ять місяців, тобто в тому віці, коли досвід спілкування з однолітками у дітей мінімальний, а багато хто взагалі сидять вдома в суспільстві старших, - вже в цьому віці малюки воліють зовні красивого ровесника.
Групу дітей посадили перед тахістоскопом - спеціальним приладом з екраном, на якому виникали в певній послідовності фотозображення дітей того ж віку, що й випробувані. Одні особи були симпатичні, інші - ні.
Дітям показали, як, натиснувши на кнопку, розташовану на приладі поряд з екраном, можна повторно викликати зображення тієї чи іншої особи. Натискати кнопку можна було скільки завгодно разів.
Роль краси в житті людини. Значно частіше м а л и ш и х о т е л і знову побачити на екрані зображення симпатичного дитини.
Що це значить? Те, що в яслах, в дитячому садку малюк захоче грати і ділитися іграшками з тим однолітком, який красивіше, а до н е к р а с і в о м у не підійде. І деякі діти зовсім незаслужено виявляються «аутсайдерами», а інші так само незаслужено, не докладаючи жодних зусиль, отримають те, до чого багато хто з нас прагнуть довго і наполегливо, - стануть лідерами, опиняться в центрі уваги колективу. В е л цікаве життя буде концентруватися навколо них, а некрасиві виявляться на периферії спілкування і будуть страждати.
Так вже в дитячому саду відбудеться певна диференціація на красивих і некрасивих, яка в подальшому, в школі, лише підсилить дискримінацію некрасивих, змусить їх шукати різноманітн привернути до себе увагу, в той час як деяким щасливчикам для цього нічого робити не доведеться.
