Закінчення до твору "пігмаліон".

У ЧЕРВНІ коли починалася русальна неділя в природі з'являлися якісь дивні істоти.Місячної ночі вони виходили з річок та озер граційні, стрункі і починали розважатись хто гойдався на рясному вітті,хтось катався на хвилях,а хто росчісував довгі коси.В народі вірять якщо зустрінеш русалку,то живим не залмшишся,бо вона ту людину залоскоче.Русалки- це бурна уява слов'ян.Та щоб з'ясувати звідки з'явилося сьлово "русалка" треба зазирнути зовсім в іншій куток історії.Колись давно в Римі було свято троянд,це свято поширилося в римській провінції.Пізніше давня Русь почала називати це свято "Русалії".Але нашим предкам не сподобався цей звичай і вони назвали їх Русалками.Слово "русалка" взяло свій початок у серкдньоморських краях і переінакшилось аж до Київської Русї P.s.Чуть не здох пока писал

Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть.