Міркуємо

4. Опишіть битву з драконом. Що в цьому описі вам найбільше

сподобалось і чому? Процитуйте відповідні уривки.

5. Чого саме бракувало князеві після смерті дракона? Чи усвідо-

мив він, що вчинив? Аргументуйте свою думку.

Аналізуємо

1. Жертвою яких саме традицій і забобонів став дракон?

2. Поясніть, чому пустельник не бажав учити дракона читати.

І чому все ж навчив? Чи правильно він вчинив, на вашу думку?

3. Чи стала Настася справжнім другом дракона? Доведіть свою

точку зору.

4. Порівняйте героїв повісті - пана Лавріна та його джуру. Кому з

них варто надати перевагу і чому?

5. На вашу думку, це сумний чи розважальний твір? Доведітьсвою думку за до відповідних цитат.

Дискуємо

1. Чи міг Люботинський князь поламати традицію, задля якої ли-

цар мусив убити дракона?

2. Як ви зрозуміли крилатий вислів «вбити дракона»?

3. Чому цю повість можна вважати притчею?

4. Хто з героїв твору наймудріший? Чому ви так вважаєте?

5. Чого вчить цей твір? Хто для вас лишився після його прочитання героєм, а хто - злочинцем

       Події відбуваються в княжому теремі в 1030 р. В одному з покоїв (в галереї) сидять ченці — переписувачі книг: монах—художник Микита, що малює заставки і мініатюри до книг, монах—переписувач Свічкогас, ієромонах Сильвестр, який керує всією роботою. Всі чекають на повернення князя Ярослава із Чюді, де він воював. овгород державний, Своїх мужів і золото збирав І Ярославу в поміч поспішав. Сильвестр радить Микиті не судити князя, не пам'ятати зла і братися з молитвою за роботу, щоб не зробити помилки, щоб потім не "підчищати". На це Микита відповідає: З пергаменту недовго зчистить ваду, Лиш з совісті не зчистити її. Микита вважає винним Ярослава за даремне ув'язнення посадника Новгородського Коснятина. Майже розбите військо князя врятував у боротьбі з німецькими й угорськими ордами саме Коснятин. І Новгорода воїни суворі Мечі і злато князю принесли — Веди нас, княже, битись до загину За честь і єдність руської землі!                Кінцівка: Входять Давид, Ратибор і вносять покриті чорним сукном ноші. Стурбований Ярослав питає, хто впав за Русь. Ратибор відповідає, що загинув за Русь і за князя Микита. Джема з криком кидається до мертвого юнака. Ярослав сходить із престолу і схиляє голову біля вірного свого писаря. Він клянеться новгородцям звільнити їх від данини і послати князювати до них Володимира. На честь перемоги над печенігами Ярослав вирішує побудувати храм, щоб увіковічити цю історичну подію. Сильвестр дарує книгу Ярославу, яку купив за двадцять гривень. Князь наказує виплатити ще вісімдесят, бо "не гоже нам скарби словесні дешево цінити". Він всіх закликає на пир в ім'я перемоги.

Объяснение:

Жанр: ліричний вірш.

Тема “Заповіт”: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

Ідея “Заповіт”: віра поета у світле майбутнє України.

Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

Віршовий розмір: хорей

Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море», «злою кров’ю», «вражою кров’ю».

Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров».

Метафора: «полину до … Бога», «кров’ю волю окропіте».

Заповіт” образи-символи степ (воля), на могилі – кургані (козацька доблесть), Вкраїна (батьківщина), лани – поля (земля-матір), Дніпро (доля українського народу), море (прірва), кров (боротьба), кайдани (гніт), сім’я (майбутнє).